Щороку 30 серпня Україна вшановує Міжнародний день зниклих безвісти. Цей день особливо актуальний в умовах триваючої війни, коли багато сімей перебувають у стані невизначеності щодо своїх рідних.

Напередодні цієї пам’ятної дати, міський голова Устилуга Віктор Поліщук провів зустріч з родинами, чиї близькі зникли безвісти за особливих обставин. Наразі в громаді зареєстровано 23 військовослужбовця, які вважаються зниклими безвісти. Ці рідні, хоч і не знайомі між собою, об’єднані спільним болем, взаємною підтримкою та непохитною надією на повернення своїх близьких.

Вираз “зник безвісти” став гіркою реальністю для багатьох українців. У контексті російської окупації та воєнних дій на сході України, Міжнародний день зниклих безвісти набув особливої актуальності. Втрата близької людини, особливо коли її доля невідома, є невимовною трагедією. Сім’ї перебувають у стані постійного страждання, балансуючи між надією на зустріч та невизначеністю, яка виснажує морально та емоційно. Вони страждають від «невизначеної втрати», коли надія побачити, почути чи обійняти рідну людину переплітається з відчаєм від усвідомлення, що доля їхнього близького може залишитися невідомою назавжди.

Віктор Поліщук висловив глибоку та безмежну підтримку всім родинам, які переживають цю невимовну втрату. “Нехай надія, що живе у ваших серцях, неодмінно стане реальністю”, – наголосив він.

Як символ спільної боротьби та віри, Центр життєстійкості Устилузької міської ради спільно з родинами зниклих безвісти створили символічний «прапор надії». Біла смуга на прапорі уособлює віру в перемогу, звільнення та повернення додому, тоді як чорна смуга символізує біль, страждання та непоправні втрати, які довелося пережити. Цей прапор, як нагадування про незламність духу, розміщено у приміщенні міської ради.

Окрема подяка старості Марії Дячук за її вагомий внесок у виготовлення цього важливого символу.

Під час зустрічі було обговорено важливу ініціативу зі створення «книги надії», яка міститиме фотографії та інформацію про всіх зниклих безвісти військовослужбовців. Це стане ще одним кроком до збереження пам’яті та надання підтримки родинам. Ми щиро сподіваємося і безмежно віримо у повернення до своїх рідних усіх, хто зараз вважається зниклим безвісти.