🖤💙СЬОГОДНІ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЕЗВІСТИ ЗНИКЛИХ 🇺🇦

Цього дня ми вшановуємо пам’ять і несемо надію для тих, кого з нетерпінням чекають вдома. Це день, коли ми згадуємо про тих, чиї місця за сімейним столом залишаються порожніми, але серця рідних і близьких наповнені непохитною вірою та очікуванням.

Наші захисники, наші воїни, які зникли безвісти під час виконання свого обов’язку, – це не просто рядки у статистичних звітах. Це наші сини й доньки, наші брати й сестри, вірні друзі та шановні сусіди. Це ті, хто без вагань вирушив боронити нашу рідну Україну, ставлячи наш спокій і безпеку вище за власне життя.

Сьогодні біль родин, які живуть у стані невизначеності, відчувається особливо гостро. Кожна мати, кожна дружина, кожна сестра засинає з молитвою в серці, мріючи знову почути заповітні кроки рідної людини за своїми дверима. Вони чекають на звістку, шукають хоча б одне добре слово, щодня чіпляються за найменшу ниточку надії. Кожна хвилина такого очікування здається вічністю, насиченою невимовним болем, але незламною вірою.

Незважаючи на всі труднощі, вони не втрачають надії. Вони знають: щира любов має силу здолати страх, а непохитна віра – подолати будь-яку невідомість. Ми, як українська громада, об’єднуємося у молитві за якнайшвидше повернення наших воїнів до рідних домівок. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у підтримці сімей, які щоденно переживають суміш болю й надії. Ми чекаємо разом із ними, ми віримо разом із ними. Наші зниклі безвісти Герої – це наша непохитна гордість і символ незламності українського духу.

Ми промовляємо найщиріше: «Повертайся додому».
Бо ми віримо, що вони живі.
Бо ми чекаємо, і знаємо: вони прийдуть.
Бо ми – дочекаємось.