Життєво важливі для всіх живих організмів, молекули рибонуклеїнової кислоти (РНК) відіграють центральну роль у зчитуванні генетичної інформації та синтезі білків. Однак, до цього часу експериментальне підтвердження процесу приєднання РНК до амінокислот, відомого як аміноацилювання РНК, у відновлених умовах ранньої Землі було недосяжним.

Нове дослідження, проведене в Університетському коледжі Лондона, описує експеримент, який успішно поєднав амінокислоти з РНК у водній системі з нейтральним pH. Це середовище максимально наближене до умов, що існували на Землі під час формування життя. Застосувавши групу тіоефірів, що містить сірку, яка також була присутня на ранній Землі, дослідники спостерігали спонтанну та вибіркову взаємодію між молекулами. Що цікаво, сама структура РНК природним чином спрямовувала амінокислоти до правильних позицій для подальшого синтезу білка.

«Молекули РНК демонструють надзвичайну ефективність та передбачуваність у передачі інформації. Однак, сама по собі РНК не взаємодіє з амінокислотами, які вона повинна направляти під час синтезу білків. Питання про те, як і чому ці дві молекули вперше з’єдналися, залишалося нерозв’язаним протягом десятиліть», — пояснює один з авторів дослідження, Меттью Пауер. Це відкриття тепер надає вагому відповідь на це давнє питання, заповнюючи прогалину в нашому розумінні.

Дослідники дійшли висновку, що їхня робота об’єднує дві провідні теорії походження життя: теорію