#Вічна_пам_ять_Герою_України
#Герої_не_вмирають

1286-й день триває війна в Україні, несучи з собою горе, страждання та смерть. Ми втрачаємо найдорожчих – наших чоловіків, синів, братів, дітей… Вони віддають найцінніше – власне життя – заради нашого майбутнього. Це невимовний біль для кожної родини, для всієї нашої громади.

Сьогодні, 1 вересня, минає три роки з дня загибелі нашого земляка, воїна-захисника Віталія Савицького. Йому було лише 25 років – так мало відміряла доля для такого юного життя. Він був єдиним сином, надією своєї матері. Усі, хто його знав – вчителі, однокласники, друзі – пам’ятають його як чемну, справедливу, рішучу, товариську та спокійну людину. Його потенціал був величезним, а життя обірвалося занадто рано.

Кажуть, що час лікує рани… Але чи може час повернути втрачене щасливе, безтурботне дитинство, чи безхмарне майбутнє, яке забрала війна? На жаль, час не може повернути Віталія на рідні стежини юності, до батьківського порогу, до обіймів родини. Клята війна жорстоко розпорядилася його долею, обірвавши життя на самому злеті. Це невимовний сум і гірка втрата для всіх нас.

ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ТОБІ, ВІТАЛІЮ! Дякуємо за твою мужність, за захист нашої громади, за мирний ранок, який ми маємо завдяки тобі, за вільну УКРАЇНУ! Твоя відданість та вірність народу України назавжди залишаться в наших серцях.

ЗГАДАЙМО В СКОРБОТІ! ПОМОЛІМОСЬ! ПОДЯКУЙМО ЗА ВІДДАНІСТЬ ТА ВІРНІСТЬ ВІТАЛІЯ НАРОДУ УКРАЇНИ!

ВІЧНИЙ СПОЧИНОК ДУШІ! СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ І ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!