Біля світлин на Алеї Слави стояла символічна почесна варта з учнів Саратського ліцею, вшановуючи пам’ять загиблих.

Розпочався захід з виконання Державного Гімну України, що підкреслило єдність та патріотизм присутніх.

Ведучі мітингу Алла Москаленко та Анатолій Сухарський наголосили на особливому значенні цієї скорботної дати для кожного українця. Вони нагадали учасникам заходу про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію, яка забрала життя багатьох героїв.

Під час мітингу звучали зворушливі промови, сповнені пекучим болем та гордістю за героїзм українських воїнів, які поклали свої життя за мирне небо.

Хвилиною мовчання згадали всіх, хто заплатив найвищу ціну за майбутнє України, віддавши найдорожче – своє життя.

Ведучі поіменно згадали кожного Героя-земляка нашої громади, чиї імена назавжди вписані в історію, кого знищило полум’я російсько-української війни.

Вікторія Райчева, Саратський селищний голова, та майор Дмитро Веретенніков, командир військової частини А4210, зворушливо звернулися до рідних та близьких полеглих Героїв. Вони висловили слова підтримки та щирої вдячності за їхній безсмертний подвиг та незламний дух.

На заході відбулася урочиста церемонія вручення посвідчення та нагрудного знака Марії Драгульській, дружині померлого Воїна – Володимира Драгульського. Йому, згідно рішення Саратської селищної ради, було посмертно присвоєно звання “Почесний мешканець селища Сарата”, що є виявом глибокої поваги громади.

Присутні поклали квіти до світлин Героїв-Воїнів громади на Алеї Слави та до меморіальних дошок військовослужбовців, які навчалися у Саратському ліцеї. Цим актом вшановували їхню пам’ять хвилиною мовчання, віддаючи шану їхній відвазі.

Другою важливою подією стало відкриття меморіальної дошки на честь загиблого Героя, підполковника Сергія Дердуги, командира 18 окремого батальйону морської піхоти. На його честь перейменовано вулицю Вокзальна, що є знаком безсмертної пам’яті.

Ці заходи стали яскравим символом єдності та незламності українського народу у боротьбі за свободу і незалежність своєї держави.

Схиляємо голови в глибокій скорботі перед родинами кожного Захисника і Захисниці, в безмежній пошані до кожного нашого Героя, чиї імена назавжди залишаться в наших серцях.

Жодні слова не втамують цей пекучий біль втрати, але пам’ять про них житиме вічно!

Герої не вмирають!

Вони навічно залишаються в наших серцях і пам’яті!

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати кожного, хто віддав життя за Україну!