Штрафи за торгівлю без касових апаратів та невидачу фіскального чека: оновлення для бізнесу

Податкова служба України (ДПС) посилює контроль за дотриманням законодавства щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО). Відділ фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області нагадує малим підприємцям про зростання штрафів за продаж товарів без видачі фіскальних чеків, які набули чинності з 1 серпня 2025 року.

Важливо зазначити, що перехідний період із застосуванням знижених штрафів завершився. Тепер податкові органи діють виключно на підставі ризик-орієнтованого підходу та за наявності високих ступенів ризику, дотримуючись рішень РНБО щодо мораторію на безпідставні перевірки.

Ірина Стирко, виконувачка обов’язків начальника відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Волинській області, детально пояснює зміни:

• Коли закінчився перехідний період зі зниженими штрафами?

1 серпня 2025 року завершився період, протягом якого діяли зменшені штрафи за порушення порядку використання РРО/ПРРО. У 2023 році, для адаптації малого бізнесу, зокрема платників єдиного податку, були тимчасово зменшені штрафні санкції до 25% і 50% від вартості товарів (робіт, послуг) при першому та наступних порушеннях, відповідно. Ці пом’якшення, що стосувалися відповідальності за порушення статей 1 і 2 Закону України № 265/95-ВР, втратили чинність.

– Яка відповідальність тепер для підприємців за порушення правил використання касової техніки?

– Штрафи за незастосування РРО/ПРРО та невидачу фіскальних чеків стягуються у повному обсязі: 100% від вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні та 150% при кожному наступному. Це означає, що підприємець, який не реєструє операції через РРО/ПРРО або не видає чек, буде притягнутий до такої відповідальності.

– Як законодавство регулює роботу підприємців, які здійснюють продаж через інтернет?

При продажу товарів через Інтернет або соціальні мережі (Facebook, Instagram тощо) продавець зобов’язаний надати покупцю фіскальний чек у паперовій або електронній формі. Чек, створений РРО/ПРРО, необхідно попередньо роздрукувати та вкласти у посилку, або надіслати на електронну пошту чи абонентський номер покупця.

Законодавчі вимоги:

Відповідно до Законів України «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України. Факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений отриманням товару покупцем. Отже, продавець зобов’язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, що підтверджує факт оплати.

У випадках, якщо продавець надає покупцю реквізити свого поточного рахунку в форматі IBAN, і покупець самостійно здійснює оплату (переказом з рахунку на рахунок, через касу банку, Інтернет-банкінг, платіжний термінал), застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим. Це пов’язано з тим, що оплата відбувається через банківські операції. При цьому продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, з обов’язковими реквізитами.

– Що таке РРО та ПРРО?

РРО (реєстратор розрахункових операцій) – це пристрій або програмно-технічний комплекс, призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), що реалізує фіскальні функції. До них належать електронні контрольно-касові апарати, комп’ютерно-касові системи, автомати з продажу товарів тощо.

ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) – це програмний аналог РРО, що використовується на будь-якому пристрої та взаємодіє з фіскальним сервером контролюючого органу для реєстрації операцій.

– Скільки в області зареєстровано РРО та ПРРО станом на серпень 2025 року?

Станом на серпень 2025 року на Волині працюють 23 560 програмних РРО та 5 328 класичних касових апаратів, якими користуються 15 543 суб’єкти господарювання. З початку року зареєстровано 2 758 РРО/ПРРО.

– Чи проводять податківці фактичні перевірки? Скільки їх було з початку року і де?

Фактичні перевірки здійснюються з урахуванням ризиків та рішень РНБО. Планування перевірок відбувається на основі моніторингу діяльності та виявлених ризиків, а не за географічною ознакою, з метою уникнення потенційних бюджетних втрат. З початку року підрозділ провів 516 фактичних перевірок бізнесу.

• Які порушення найчастіше виявляють?

Найчастіші порушення: непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, відмова у наданні можливості безготівкового розрахунку, порушення трудового законодавства. Виявлені факти документуються, застосовуються штрафні санкції або матеріали передаються до інших контролюючих органів.

– Чи штрафують підприємців за виявлені порушення? Які розміри штрафів?

Цього року застосовано 10,4 мільйона гривень штрафних санкцій, з яких 7,7 мільйона гривень вже надійшли до бюджету. Закликаємо підприємців дотримуватися встановлених правил: використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО, проводити розрахунки на повну суму та видавати покупцям розрахункові документи. Дотримання законодавства допоможе уникнути штрафів, забезпечити справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.