З 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон України «Про лобіювання», ухвалений Верховною Радою 23 лютого 2024 року. Цей законопроект запроваджує нові, прозорі та контрольовані правила взаємодії між бізнесом, громадськими організаціями та державними органами.

Закон чітко визначає лобіювання як діяльність, спрямовану на вплив або спробу впливу на рішення органів влади чи місцевого самоврядування у комерційних інтересах. Це формалізація процесів, які раніше відбувалися непрозоро. Важливо розрізняти, що не вважається лобіюванням:

• представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;
• народна ініціатива та ініціатива на місцевих референдумах;
• діяльність суб’єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
• діяльність політичних партій та кандидатів у виборчому процесі;
• діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;
• наукова та науково-технічна діяльність;
• незалежна професійна діяльність адвокатів;
• робота суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності.

Закон забороняє робити предметом лобіювання питання, що стосуються:

• оголошення мобілізації чи воєнного стану;
• введення надзвичайного стану;
• оголошення стану війни та укладення миру;
• використання Збройних Сил України;
• оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;
• зміни території України;
• амністії.

Це принципово відмежовує сферу лобіювання від фундаментальних державних функцій, забезпечуючи прозорість у прийнятті рішень. Розуміння цих обмежень є ключовим для ефективної та законної взаємодії з органами влади.

Суб’єкти лобіювання

Право здійснювати лобістську діяльність мають фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, юридичні особи приватного права, зареєстровані в Україні, а також іноземні компанії з представництвами. Проте, певні категорії осіб, як-от державні службовці (протягом року після звільнення), особи з непогашеною судимістю, політичні партії, релігійні організації та медіа, не мають такого права. Закон про лобіювання встановлює чіткі рамки, хто може, а хто не може займатися цією діяльністю.

Реєстр прозорості

Ключовим інструментом нового законодавства є Реєстр прозорості, який вестиме НАЗК. Офіційна реєстрація в Реєстрі є обов’язковою для всіх, хто планує займатися лобіюванням. Цей реєстр забезпечить відкритість інформації про лобістську діяльність.

До реєстру вноситимуться детальні відомості про фізичних та юридичних осіб, включаючи:

• Для фізичних осіб: ПІБ, дата народження, податковий номер, адреса, контактні дані, веб-сайт, джерело фінансування, сфера лобіювання.
• Для юридичних осіб: найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактні дані, веб-сайт, відомості про представництво (для іноземних компаній), дані керівника, засновників, кінцевих бенефіціарних власників, джерело фінансування та сфера лобіювання.

Права та обов’язки учасників процесу

Суб’єкти лобіювання мають право звертатися до органів влади за інформацією (крім обмеженої), відвідувати засідання, подавати аналітичні матеріали та ініціювати підготовку нормативно-правових актів. Об’єктами лобіювання є Верховна Рада, Президент, Кабмін, міністерства, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Всі вони мають право отримувати достовірну інформацію від лобістів та інформувати НАЗК про неправомірний вплив.

Звітність та контроль

Кожні шість місяців суб’єкти лобіювання зобов’язані подавати звіти до Реєстру прозорості. Звіти містять інформацію про суб’єкта, його клієнта, предмет і об’єкт лобіювання, фінансові аспекти, зустрічі з представниками влади та внески у політичні кампанії. НАЗК контролює достовірність даних та притягує до відповідальності за порушення, що передбачає штрафи за діяльність без реєстрації або ненадання звітів.

Закон «Про лобіювання» є важливим кроком України до європейських стандартів прозорості. Він легалізує захист інтересів бізнесу та громадськості, зменшуючи простір для «тіньових» впливів та сприяючи побудові системи, де інтереси суспільства і держави захищені через відкриту та відповідальну взаємодію з владою.

Відділ з питань запобігання корупції та контролю за додержанням
законодавства про працю виконавчого комітету Жмеринської міської ради
(за матеріалами Вінницької обласної Асоціації
органів місцевого самоврядування)