Як правильно спілкуватися з ветераном чи ветеранкою з інвалідністю: поради та етикет

🔷 **Важливо не змінювати стиль спілкування з людиною лише через те, що вона має інвалідність.** У центрі уваги — особистість, а не особливості її тіла. Ветеран чи ветеранка з інвалідністю насамперед залишається собою — з унікальним досвідом, почуттями, почуттям гумору та власною гідністю. Звертайтесь до них так, як звернулися б до будь-кого іншого в подібній ситуації — щиро, відкрито й з повагою.

☝ **Бути собою — найкращий підхід**

Залишайтеся природними. Якщо у вас заведено тиснути руку при знайомстві — зробіть це й з людиною з інвалідністю. Це доречно навіть тоді, коли співрозмовнику важко рухати рукою або він користується протезом.

🔷 **Звертайте увагу на індивідуальні особливості**

Звісно, є ситуації, коли комунікація потребує адаптації. Наприклад, людині з посткомоційним синдромом, яка має проблеми зі слухом, варто говорити голосніше. Кожне спілкування з ветераном з інвалідністю – це індивідуальний досвід.

🤝 **Підлаштуйтеся фізично — не зверхньо, а з повагою**

Якщо можливо, розташуйтеся так, щоб ваше обличчя було на одному рівні з обличчям співрозмовника. Пам’ятайте: крісло колісне — частина особистого простору, не спирайтеся на нього. Це вияв поваги до ветеранів та їхнього простору.

🗣 **Питайте — це завжди доречно**

Не бійтеся запитати, як краще допомогти ветерану з інвалідністю:

«Як тобі зручно?»
«Чи можу я допомогти? Як саме?»

Людина найкраще знає свої потреби. Якщо вона відмовляється від допомоги — приймайте і поважайте це. Комунікація з ветеранами стає легшою, коли є взаємна повага.

🔷 **Терпіння і щирість — ключ до діалогу**

У спілкуванні з людьми, які мають порушення мовлення, дайте їм більше часу. Покажіть щиру зацікавленість — це може мотивувати продовжити розмову. Якщо це близька вам людина, запропонуйте використання додатку TippyTalk — він допомагає людям із порушеннями мовлення краще висловлювати свої думки. Це важлива частина підтримки ветеранів.

❌ **Не нав’язуйте надмірну увагу**

Не кожна людина з інвалідністю потребує додаткової уваги. Не допомагайте без запиту — це може порушити межі й зачепити гідність. Запропонуйте — і зачекайте відповіді. Повага до особистого простору ветеранів є надзвичайно важливою.

✅ **Поважайте гумор — як спосіб самовираження**

Ветеран чи ветеранка можуть жартома розповідати історії про свій досвід, навіть травми. Не реагуйте надміру емоційно або з жалістю — це може лише віддалити. Можливо, це спосіб налагодити контакт і показати вам довіру. Гумор – це техніка адаптації для ветеранів.

🔷 **Співчуття — це нормально. А от жалість принижує.** Краще підтримайте, дайте відчути рівність і допоможіть рухатися далі. Уникайте знецінливих фраз на кшталт «Ах ти ж бідненький/бідненька» — вони не несуть нічого корисного та змістовного. Натомість, щира підтримка ветеранам є ключовою.

ℹ Підготовлено за матеріалами з “Довідника безбар’єрності” – ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олена Зеленська. Тетяна Ломакіна Безбар’єрність Наталія Калмикова / Nataliia Kalmykova Руслан Приходько Фархад Фархадов Юля Кіріллова Oleg Shymanskyi

#поважай_та_дій #ПолітикаГероїв