Сказ — це небезпечне вірусне захворювання, яке уражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин. Цю смертельну недугу спричиняє вірус родини Rhabdoviridae, роду Lyssavirus. Важливо знати, як захистити себе від цієї загрози.

ЯК ПЕРЕДАЄТЬСЯ ВІРУС СКАЗУ

Основним шляхом передачі вірусу сказу є слива інфікованої тварини, яка потрапляє в організм людини через укуси. Однак, зараження можливе і через подряпини на шкірі або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Рідкісні шляхи передачі, такі як аерозольний у місцях масового перебування кажанів, також існують, хоча і є малоймовірними для звичайної людини. Важливо пам’ятати, що навіть контакт з мертвою інфікованою твариною може бути небезпечним. Порізи або подряпини під час розбирання туші чи зняття шкури, а також потрапляння слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру — все це потенційні шляхи зараження сказом.

ЯКІ ТВАРИНИ МОЖУТЬ ПЕРЕНОСИТИ СКАЗ

Сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини. Серед них — собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. Найчастіше від свійських тварин вірус передається через собак і котів, а в дикій природі найнебезпечнішими є лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, тому слід бути обережними та триматися від них на відстані. Важливо знати, що птахи, плазуни, земноводні та комахи не переносять сказ. Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся подалі від безпритульних або диких тварин, не годуйте їх з рук і не намагайтеся приручити.

СИМПТОМИ СКАЗУ 

Інкубаційний період сказу може варіюватися від одного до трьох місяців, але іноді цей термін може сягати від тижня до понад року. Тривалість залежить від місця укусу, властивостей вірусу та індивідуальних особливостей імунної системи людини. Перші ознаки сказу включають підвищення температури, біль у місці укусу, а також відчуття поколювання, пощипування чи печіння. Згодом, коли вірус поширюється центральною нервовою системою, розвивається прогресивне запалення головного та спинного мозку, яке призводить до смерті.

Основні симптоми сказу у людей після інкубаційного періоду включають:

• Гарячка; 
• Головний біль;
• Неспокій, тривожність; 
• Гідрофобія (страх води); 
• Аерофобія (страх протягів, повітряних потоків); 
• Галюцинації; 
• Агресивна поведінка; 
• Параліч; 
• Кома.

СИМПТОМИ СКАЗУ У ТВАРИН ЗАЛЕЖАТЬ ВІД СТАДІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ

На тілі інфікованої тварини можуть бути помітні сліди від укусів. Початкова стадія сказу у тварини триває до п’яти днів, її ознаки: тварина може покусувати місце укусу, проявляти одночасно ласкаву, примхливу та насторожену поведінку, мати знижений апетит, поїдати неїстівні предмети, спостерігається слинотеча та блювота.

Збуджена стадія сказу триває 2–3 дні. У цей період тварина стає агресивною та збудженою, може раптово нападати й намагатися втекти. Вона може гризти землю, їсти неїстівні предмети. Спостерігаються конвульсії, рясна слинотеча та ознаки паралічу.

Паралітична стадія (2–4 дні) характеризується виснаженням і повним паралічем. Після цього тварина помирає. Важливо пам’ятати, що тварини можуть передавати вірус за кілька днів до появи симптомів, тому навіть зовні здорова тварина може становити серйозну загрозу.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВКУСИЛА ТВАРИНА 

У випадку укусу або обслинення твариною, негайно промийте рану проточною водою з милом протягом щонайменше 15 хвилин. Після цього обробіть рану антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду. Наступний і найважливіший крок — терміново звернутися по медичну допомогу до найближчого травмпункту або антирабічного центру. Постконтактна профілактика (ПКП) сказу є надзвичайно важливою і має бути розпочата відразу після контакту з потенційно інфікованою твариною, до появи будь-яких симптомів. У випадках небезпечних локалізацій укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, а також при обслиненні слизових оболонок, окрім вакцини, може застосовуватися людський антирабічний імуноглобулін. Якщо з моменту контакту із твариною минуло понад три доби, введення антирабічного імуноглобуліну вже не є ефективним.

Курс вакцинації від сказу складається з п’яти ін’єкцій протягом 28 днів: у нульовий день (день звернення до лікаря), а потім на третій, сьомий, 14-й та 28-й день. Антитіла у людини з’являються приблизно на 12–14-й день після першої вакцинації, а максимальні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення повного курсу вакцинації та зберігається протягом року. Самостійно припиняти або порушувати курс щеплень категорично заборонено! Важливо знати, що протипоказів до екстреної вакцинації від сказу не існує. Антирабічна вакцина ефективно запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків.

ВАКЦИНАЦІЯ ТА ІНША ПРОФІЛАКТИКА ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН 

Вакциновані тварини не становлять загрози передачі сказу. Власники домашніх тварин в Україні мають можливість безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах. Вакцинацію необхідно повторювати щорічно для підтримки надійного імунітету у тварин. Інші профілактичні заходи для захисту тварин включають: унеможливлення контактів домашніх тварин із дикими та безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу. Якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру — наприклад, спостерігається агресія, страх води чи світла — негайно повідомте ветеринарну службу.

ДОКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА СКАЗУ

З метою профілактики вакцину проти сказу вводять групам високого ризику, зокрема працівникам притулків і розплідників, фахівцям ветеринарної медицини, співробітникам лабораторій, які займаються дослідженням вірусу сказу, а також лісникам. Це важливий крок для запобігання поширенню цієї смертельної хвороби.