Як коректно спілкуватися з ветеранами та ветеранками з інвалідністю

Головне правило: поважайте особистість, а не інвалідність. У спілкуванні з ветеранами та ветеранками, які мають інвалідність, надзвичайно важливо пам’ятати, що перед вами — людина з унікальним життєвим досвідом, почуттями, почуттям гумору та власною гідністю. Стиль спілкування не повинен змінюватися лише через наявність інвалідності. Звертайтеся до них так само щиро, відкрито та з повагою, як і до будь-кого іншого.

Залишайтеся собою — це найкращий підхід

Будьте природними у своїх діях. Якщо при знайомстві ви зазвичай тиснете руку, зробіть це й з особою з інвалідністю. Це цілком доречно, навіть якщо співрозмовнику важко рухати рукою або він користується протезом. Ваша щирість і природність — запорука комфортної взаємодії.

Враховуйте індивідуальні потреби

Звісно, існують ситуації, коли комунікація потребує певних адаптацій. Наприклад, якщо людина має посттравматичний стресовий розлад та проблеми зі слухом, може знадобитися говорити трохи голосніше. Головне — бути уважним і чуйним до потреб співрозмовника, але робити це делікатно.

Фізична адаптація: з повагою, а не зверхньо

За можливості, намагайтеся розташуватися так, щоб ваше обличчя було на одному рівні з обличчям вашого співрозмовника. Це створює відчуття рівності та полегшує візуальний контакт. Важливо пам’ятати, що інвалідне крісло — це частина особистого простору людини. Ніколи не спирайтеся на нього і не ставте на нього свої речі, адже це може бути сприйнято як неповага.

Не бійтеся запитувати: це завжди доречно

Найкращий спосіб зрозуміти потреби людини — це запитати її безпосередньо. Не соромтеся поставити запитання:

• «Як тобі зручно?»
• «Чи можу я допомогти? Як саме?»

Людина сама найкраще знає, що їй потрібно. Якщо вона відмовляється від допомоги, обов’язково прийміть і поважайте її рішення. Важливо надавати допомогу лише тоді, коли її потребують і про неї просять.

Терпіння та щирість — ключ до успішного діалогу

У спілкуванні з людьми, які мають порушення мовлення, будьте терплячими. Давайте їм достатньо часу, щоб висловити свої думки. Демонструйте щиру зацікавленість у розмові — це може стати чудовою мотивацією для продовження діалогу. Для тих, хто спілкується з близькими людьми з порушеннями мовлення, може бути корисним додаток TippyTalk, який допомагає краще формулювати думки.

Уникайте нав’язливої уваги та надмірної опіки

Не всі люди з інвалідністю потребують додаткової уваги. Нав’язлива допомога без запиту може порушувати особисті кордони та зачіпати почуття гідності. Завжди краще запропонувати допомогу і дочекатися відповіді, замість того, щоб діяти наперед.

Поважайте гумор як спосіб самовираження

Ветерани та ветеранки можуть використовувати гумор, розповідаючи історії про свій досвід, навіть про травми. Важливо не реагувати надмірно емоційно або з жалістю, оскільки це може лише віддалити вас. Часто гумор є способом налагодити контакт та показати довіру. Співчуття — це нормально, але жалість принижує. Краще підтримати людину, дати їй відчути свою рівність та допомогти рухатися далі. Уникайте знецінювальних фраз типу «Ах ти ж бідненький/бідненька», які не несуть жодної користі.

Інформація підготовлена за матеріалами з “Довідника безбар’єрності” – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Автори та співавтори: Тетяна Ломакіна (Безбар’єрність), Наталія Калмикова / Nataliia Kalmykova, Руслан Приходько, Фархад Фархадов, Юля Кіріллова, Oleg Shymanskyi.

#поважай_та_дій #ПолітикаГероїв