Війна забирає найкращих, найсміливіших, рішучих… Ми зненавиділи це слово “знову”, але знову із болем у серці ми попрощалися зі старшим солдатом – ХАРЧЕНКОМ Віталієм Олексійовичем. Його мужність і самовідданість назавжди залишаться в нашій пам’яті. Це непоправна втрата для всієї громади. Ми висловлюємо найщиріші співчуття родині та близьким полеглого захисника України.

Віталій Харченко народився 10 квітня 1974 року в селі Сунки на Черкащині. Він завжди був людиною, яка прагнула знань і розвитку. Після закінчення місцевої середньої школи, здобув спеціальність оператора ЧПУ у профтехучилищі № 5 (нині ДНЗ “Смілянський ЦППРК”). Його професійні навички та прагнення долучитися до розбудови країни проявилися ще тоді.

У 2015 році, коли країна потребувала захисту, Віталій Харченко став добровольцем. Його шлях захисту розпочався на кордоні з Придністров’ям. Наступні три роки він продовжував нести службу, демонструючи відданість обов’язку, у військовій частині в місті Сміла. Ці роки загартували його та зміцнили рішучість стояти на захисті Батьківщини.

Віталій був справжнім патріотом: добрим, чуйним, товариським. Його серце відгукувалося на чужий біль, а душа прагнула справедливості. У вільний від служби час він знаходив спокій та радість у риболовлі, яка допомагала йому відновити сили. Він умів любити, вірив у краще майбутнє, навіть тоді, коли світ навколо руйнувала жорстока війна. Його віра в перемогу та мир була незламною.

У перші дні повномасштабного вторгнення, Віталій Харченко без вагань чергував на блокпосту в нашому місті, демонструючи свою готовність захищати кожного громадянина. У липні минулого року він був знову мобілізований до війська, де служив старшим стрільцем-оператором 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини ЗСУ. Його служба була прикладом мужності та професіоналізму.

Захисник вважався зниклим безвісти з 20 листопада 2024 року. Рідні молились та мали невимовну надію, що воїн живий. Але, на жаль, усі сподівання розвіялись після проведення ДНК експертизи. Віталій Харченко загинув під час виконання бойового завдання у Курській області, мужньо захищаючи нашу землю. Його життя обірвалося занадто рано, але його подвиг навічно закарбований в історії.

Кожного разу, коли ми прощаємося з героєм, не можемо знайти слів, які б заспокоїли невимовний смуток і біль. Цей біль навіки оселяється в душах рідних, друзів, побратимів та всіх мешканців нашої громади. Пам’ять про Віталія Харченка, як про справжнього патріота та відважного воїна, житиме вічно. Співчуваємо… Пам’ятатимемо завжди…

Поховали Віталія Харченка на Загреблянському кладовищі, віддавши шану його героїчному вчинку.