Народний депутат від ОПЗЖ Федір Христенко, якому інкримінується державна зрада, повернувся до України, хоча раніше втік за кордон. Цей факт викликає запитання щодо процедури його повернення, оскільки екстрадиція не застосовувалася. Ярослав Железняк, народний депутат від фракції «Голос», звернув увагу на цю обставину у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що офіційні повідомлення від Служби безпеки України (СБУ) та Офісу Генерального прокурора констатують факт виїзду нардепа з України після початку повномасштабного вторгнення.

Водночас, як підкреслив Железняк, українські правоохоронці повідомили про затримання Христенка на території України 6 вересня. Прикметно, що заочна підозра у державній зраді йому була оголошена ще в липні 2025 року. «У жодному повідомленні чомусь немає про екстрадицію (з ОАЕ чи іншої країни). Тож питання стає цікавіше: а як він у нас опинився тоді?» — ставить риторичне запитання народний депутат Железняк, підкреслюючи незрозумілість ситуації з поверненням народного обранця.

За інформацією, отриманою від джерел видання ZN, народний депутат Федір Христенко не був екстрадований, а був переданий українській Службі безпеки безпосередньо з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Співрозмовники видання припускають, що повернення народного депутата, якого звинувачують у державній зраді, відбулося завдяки політичним домовленостям. Вважається, що до цієї операції був залучений секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Рустем Умєров. Безпосередньо транспортуванням нардепа-втікача до України займався заступник голови СБУ, начальник департаменту контррозвідки Олександр Поклад.

Джерела ZN також стверджують, що Федір Христенко нібито «добровільно» виявив бажання повернутися до України. Це рішення було зумовлене його наміром надати свідчення у справі проти детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Руслана Магамедрасулова, який наразі перебуває під вартою у СІЗО СБУ. Це свідчить про складний клубок взаємовідносин між різними правоохоронними органами України та можливий вплив політичних чинників на їхню діяльність.

Раніше повідомлялося, що підозрюваний народний депутат налагодив ефективний механізм впливу на керівництво одного з правоохоронних органів України, що може свідчити про спроби протидії розслідуванню. СБУ також заявляла, що Федір Христенко, будучи членом проросійської партії ОПЗЖ, мав вплив на керівництво НАБУ, що нібито підтверджується «автентичними записами його власних розмов».

Ця ситуація викликає низку питань щодо ролі та взаємодії українських антикорупційних органів. Директор НАБУ Семен Кривонос висловив думку, що матеріали СБУ, які стосуються причетності двох співробітників НАБУ до «російського впливу», є недостатніми. Він вимагає публічності звинувачень. Додатково, нещодавно НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили генерала СБУ Іллю Вітюка на незаконному збагаченні. Хоча СБУ заявила про недостатню доказову базу, НАБУ та САП вважають це «помстою» з боку спецслужби. 21 липня цього року співробітники СБУ, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу Генерального прокурора провели масштабні обшуки, спрямовані проти співробітників НАБУ. Двом детективам НАБУ було оголошено про підозру, зокрема, у «російському впливі».

ТСН.ua детально дослідив усі аспекти цього гучного скандалу, пов’язаного з обшуками у НАБУ.