Андрій Піднебенний. фото правооборончого центру “Вясна”

36-річний Андрій Піднебенний став дев’ятим політв’язнем, який помер за ґратами в Білорусі, і про якого стало відомо. Його смерть підкреслює трагічну ситуацію з правами людини в країні, де політичні переслідування тривають. Ця подія викликала глибоке занепокоєння серед правозахисних організацій та міжнародної спільноти, що вимагають негайних дій для запобігання подальшим трагедіям. Згідно з інформацією, його мати, Валентина Піднебенна, повідомила про смерть сина, висловивши сум і надію на справедливість. Вона зазначила, що її сина більше ніхто не зможе фізично чи психологічно знущатися, і висловила віру в Божу кару для винних. Ця особиста трагедія стала черговим свідченням жорстокості режиму.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відреагувала на цю новину, висловивши глибокий сум через смерть 36-річного політв’язня Андрія Піднебенного. За її словами, він провів майже чотири роки за ґратами в Білорусі. Тихановська наголосила, що вже дев’ять політичних в’язнів померли під вартою, закликаючи до термінових дій для порятунку життів інших заручників режиму. Її слова підкреслюють нагальну потребу міжнародної уваги до ситуації в Білорусі та захисту прав людини. Це трагічне повідомлення про смерть Андрія Піднебенного, який мав російське громадянство, викликає питання щодо причин його загибелі, оскільки офіційні джерела не надають жодних підтверджень щодо обставин інциденту. Подібна непрозорість лише посилює занепокоєння.

За даними правозахисного центру “Вясна”, до списку політв’язнів, що померли за ґратами в Білорусі, раніше потрапили такі імена, як Вітольд Ашурок, Олесь Пушкін, Микола Климович, Вадим Храсько, Ігор Ледник, Валентин Штермер, Олександр Кулинич та Дмитро Шлетауер. Це свідчить про системний характер проблеми та відсутність належних умов утримання в білоруських тюрмах. У колонії № 15 у Могилеві, де, за деякими даними, містився Андрій Піднебенний, раніше вже фіксувалися випадки смертей. Колишній політв’язень Олег Груздилович у своїй книзі “Мої тюремні стіни” згадував про смерть одного ув’язненого від раку у 2022 році. Його спогади про дивний вигляд того в’язня, який був забинтований і щось кричав, викликають тривогу та свідчать про можливі жорстокі умови утримання.

Згідно з його спогадами, політв’язнів у колонії регулярно відправляють до СІЗО або ПКТ (приміщення камерного типу, внутрішня тюрма – ред.) за найменші порушення. Медична частина колонії, за його словами, часто дозволяє розміщення політв’язнів у СІЗО незалежно від стану їхнього здоров’я, що ставить під загрозу життя та здоров’я ув’язнених. Він також згадував, що його сусід із тяжким захворюванням мозку не міг пройти МРТ протягом шести місяців, що ілюструє байдужість до потреб в’язнів. Андрій Піднебенний, як повідомляють правозахисники, навчався в Гомельському державному університеті транспорту, а згодом перевівся до Харківського автомобільного університету. Він працював індивідуальним підприємцем, займався роздрібною торгівлею, зокрема автозапчастинами, а також проводив курси з керування автомобілем. У нього залишилися дружина та двоє маленьких дітей, які тепер опинилися в складній життєвій ситуації через його смерть.

Андрій Піднебенний почав брати участь у громадському житті у 2019 році, виступаючи проти щільної забудови у своєму районі. Він активно збирав підписи жителів під колективними зверненнями та друкував листівки, демонструючи свою громадянську позицію. На виборах 2020 року Андрій був спостерігачем і був обурений фальсифікаціями, тому писав скарги до прокуратури на голову комісії. Він також брав участь у протестах, за участь в одному з яких його оштрафували та позбавили прав водія. Піднебенний вів здоровий спосіб життя, не курив і не вживав алкоголь, що робить його трагічну смерть ще більш незрозумілою. Його активна громадська діяльність та боротьба за справедливість, ймовірно, стали причиною його переслідування.

Піднебенного, який із російським громадянством шість років прожив у Білорусі та мав посвідку на проживання, було затримано в листопаді 2021 року. Йому на закритому засіданні висунули звинувачення за низкою тяжких статей Кримінального кодексу Білорусі: замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна, створення екстремістського формування, акт тероризму за підпал автомобіля начальника Департаменту виправних установ, прокол коліс 39 тролейбусів, створення та адміністрування Telegram-каналу та чату, які були визнані екстремістськими формуваннями, а також підпал крана на будівельному майданчику у 2019 році. Суддя Анатолій Сотников засудив Андрія до 15 років колонії суворого режиму. 23 травня 2022 року КДБ включив політв’язня до “списку осіб, причетних до терористичної діяльності”. 3 січня 2023 року Гомельський обласний суд додав нові обвинувачення й додав до терміну ще рік і вісім місяців колонії суворого режиму. У вересні 2023 року стало відомо, що Андрія перевели з СІЗО-3 до виправної колонії № 15. Його трагічна доля є яскравим прикладом порушення прав людини та жорстокості політичної системи.