І В СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ…

Минув рік від дня, як не стало нашого земляка – Віталія Перетятька. Він віддав найцінніше, виконуючи бойове завдання та захищаючи Україну від ворожої навали. Життя Віталія обірвалося, але його подвиг та пам’ять про нього назавжди залишаться з нами.

Віталій Перетятько народився 18 серпня 1978 року у місті Лохвиця, що на Полтавщині. У 1995 році він здобув середню освіту в Лохвицькій загальноосвітній школі №1 I–III ступенів. Після цього продовжив навчання, вступивши на заочне відділення Лохвицької філії Полтавського технікуму харчових технологій. На жаль, під час навчання його було призвано на строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, Віталій з відзнакою завершив навчання у технікумі у 2000 році.

З 2000 по 2008 рік Віталій здобував професійний досвід у сфері охорони, працюючи в компанії «Антарес 2000» у місті Полтава. Пізніше він повернувся до рідної Лохвиці, де продовжив свою трудову діяльність за фахом. Колеги та керівництво відзначали його як надзвичайно відповідального, надійного та сумлінного працівника, який завжди ставився до своїх обов’язків з усією серйозністю.

24 травня 2024 року Віталій Перетятько зробив усвідомлений і надзвичайно сміливий крок – став на захист своєї Батьківщини. Його шлях у Збройних Силах України, хоч і був нетривалим, став прикладом неабиякої мужності, чесності та глибокої, безмежної любові до України. Він боровся до останнього подиху.

8 вересня 2024 року, під час виконання надважливого бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка, що на Донеччині (Покровський район), Віталій Перетятько героїчно загинув. Він віддав своє життя за мирне майбутнє нашої держави.

Ті, хто особисто знав Віталія, згадують його як надзвичайно усміхнену, світлу та щиру людину. Він завжди цінував свою родину, підтримував друзів у будь-яких ситуаціях і ніколи не втрачав віри та надії, навіть у найскладніші часи. Його висока відповідальність, доброта серця та відданість справі викликали безмежну повагу у всіх, хто мав честь працювати чи служити разом із ним.

Пам’ять про справжніх героїв, таких як Віталій Перетятько, ніколи не вмирає. Вона житиме в серцях його рідних, близьких, друзів та всіх, хто його любив, знав і глибоко шанував. Його життя, обірване війною, стало внеском у те, щоб життя України продовжувалося. Світла пам’ять і вічна шана нашому воїну. Слава Україні! Героям слава!