09 вересня 2025 року в селі Скулин Ковельського району відбулася зворушлива церемонія вшанування пам’яті полеглих Героїв. Сільський голова Віталій Кашик, секретар сільської ради Павло Кухта та представники Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) вручили державні нагороди рідним Сергія Петровича Абрамчука та Артема Сергійовича Сидорука. Ці герої були посмертно відзначені Указами Президента України Володимира Зеленського за виняткову мужність, самовіддане служіння Батьківщині та захист її суверенітету і територіальної цілісності. Обидва захисники були удостоєні ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Сергій Петрович Абрамчук (15.08.1982-29.08.2024). Рішення піти на захист України Сергій Абрамчук прийняв свідомо, підписавши контракт із ЗСУ у квітні 2024 року. Він служив стрільцем-помічником гранатометника. Трагічно загинув 29 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Торецьк на Донеччині. Його втрата стала невимовною для чотирьох дітей, які залишилися без люблячого батька, для дружини, брата та трьох сестер. Сергія Петровича поховано на кладовищі у Скулині.

Під час церемонії сільський голова Віталій Кашик висловив глибокі співчуття та слова підтримки дружині загиблого Героя, Марії. Він підкреслив, що пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, назавжди залишається в серцях їхніх близьких, а пам’ять про Захисників, як Сергій Абрамчук, стає частиною колективної пам’яті громади та всього українського народу. «Посмертна нагорода Сергія Абрамчука – це важливий жест визнання його подвигу, найбільшої жертви в ім’я України та її народу. Герої не вмирають, доки живуть у нашій пам’яті і нашому серці! Віримо і молимось, аби якнайшвидше настала Перемога, і щоби дружини, діти, батьки українських воїнів дочекалися їх живими», – зазначив він.

Артем Сергійович Сидорук (09.01.2002-13.04.2025). Артем Сидорук був призваний на військову службу за мобілізацією у вересні 2023 року. Ще до мобілізації, з початку повномасштабної війни, він активно діяв у лавах Добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), а перед цим проходив строкову військову службу. Артем жив звичайним життям молодої людини, допомагаючи батькам та піклуючись про молодших братів і сестер, адже був найстаршим у сім’ї. 13 квітня 2025 року молодший сержант Артем Сидорук, головний сержант механізованого батальйону ВЧ А7028, отримав смертельні поранення внаслідок удару ворожого FPV-дрона поблизу Торецька на Донеччині. Його поховали у рідному селі Скулин.

Слова підтримки матері Героя, Вірі Володимирівні, висловив секретар сільської ради Павло Кухта. «Життя Артема обірвалося так рано – у час молодості, яка мала б квітнути і квітнути, але російський ворог не дав шансу на життя йому, і тисячам інших українських Героїв… Я розумію, що жодні слова підтримки не розрадять Вас, як матір… Вам є заради кого жити – заради Ваших дітей і в пам’ять про Артема», – звернувся він до матері.

Важливою місією громади є збереження пам’яті про всіх полеглих Захисників і Захисниць України, підтримка їхніх родин та вшанування воїнів, які продовжують боротьбу із російським загарбником. Пам’ять про таких героїв, як Сергій Абрамчук та Артем Сидорук, назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять і незгасима слава ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!

« повернутися