Десятки політичних в’язнів були звільнені з білоруських тюрем у рамках угоди між авторитарним лідером Олександром Лукашенком та президентом США Дональдом Трампом. Це значний крок уперед у відносинах між двома країнами.

П’ятдесят два в’язні були звільнені, включаючи профспілкових лідерів, журналістів та активістів, але понад 1000 політичних в’язнів залишаються за ґратами. Цей обмін демонструє складність ситуації з правами людини в регіоні.

В обмін Сполучені Штати заявили, що знімуть частину санкцій з білоруської авіакомпанії “Белавіа”, дозволивши їй купувати запчастини для своїх літаків. Це може позитивно вплинути на економіку Білорусі.

Звільнення в’язнів відбулося напередодні спільних військових навчань за участю Білорусі та її близького союзника Росії. Це викликає занепокоєння у сусідніх країн, зокрема Польщі, яка зафіксувала безпрецедентне вторгнення російських дронів у свій повітряний простір.

Польща закриває свої кордони з Білоруссю через навчання “Захід-2025”, які триватимуть до вівторка. Латвія закриває частину свого повітряного простору. Ці заходи є реакцією на потенційні загрози безпеці.

Російське МЗС засудило керівництво Польщі за його “конфронтаційні кроки” щодо закриття кордону. Тим часом, голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас попередила, що “Путін висміює зусилля” Заходу щодо врегулювання конфлікту.

Олександр Лукашенко, який очолює Білорусь з 1994 року і придушує будь-яку опозицію, назвав звільнення в’язнів гуманітарним жестом. Він зустрівся зі спецпредставником США Джоном Коулом у столиці Мінську в четвер. Ця зустріч стала важливим сигналом для міжнародної спільноти.

Обидва обговорили шляхи відновлення торговельних відносин, включаючи відкриття посольства США в Мінську. Це може сприяти нормалізації двосторонніх зв’язків.

США закрили своє посольство в столиці в лютому 2022 року після того, як Росія використала територію Білорусі для повномасштабного вторгнення в Україну. Відкриття посольства стане важливим кроком до відновлення дипломатичних відносин.

Коул повідомив агентству Reuters, що поки не має точної дати відкриття посольства, але це станеться “в найближчому майбутньому”. Це свідчить про позитивні зрушення у відносинах.

Білорусь прагне налагодити економічні відносини зі США, зазнаючи впливу західних санкцій через зв’язок з російською війною в Україні. Пом’якшення санкцій може суттєво допомогти країні.

Частина санкцій проти національної авіакомпанії “Белавіа” була знята в обмін на звільнення в’язнів, повідомляють американські чиновники. Це є частиною ширшої угоди.

Авіакомпанія потрапила під санкції після того, як білоруські авіадиспетчери наказали літаку Ryanair, що прямував з Греції до Литви, здійснити посадку в Мінську у 2021 році. Після цього поліція заарештувала журналіста Романа Протасевича. Цей інцидент мав далекосяжні наслідки.

Багато політичних в’язнів Білорусі перебувають за ґратами з 2020 року, коли Лукашенко жорстоко придушив протести після заявленої перемоги на президентських виборах, які широко засудили як сфальсифіковані. Ця подія стала поворотним моментом у внутрішній політиці країни.

“Американці займають дуже конструктивну позицію щодо так званих політичних в’язнів. Нам не потрібні політичні в’язні чи будь-які інші в’язні”, – цитує Лукашенка державне агентство “БелТА”. Це свідчить про готовність до діалогу.

52 в’язні, помилувані в четвер, приєднуються до 314 інших, звільнених з липня 2023 року, у спробі пом’якшити відносини Білорусі з ЄС та США, згідно з даними “Human Rights Watch”. Це демонструє поступове поліпшення ситуації.

Ще 14 в’язнів були помилувані та звільнені в червні під час візиту спецпредставника США, включаючи Сергія Тихановського, чоловіка опозиційної лідерки Світлани Тихановської. Тринадцять інших були звільнені та змушені виїхати у вигнання. Цей вибір між свободою та поверненням додому є складним.

Тихановська зустрілася з деякими звільненими в’язнями на кордоні з сусідньою Литвою, де президент Гітанас Науседа подякував президенту Трампу за його зусилля у їх звільненні. Він зазначив, що вони залишили позаду “колючий дріт, закриті вікна та постійний страх”.

Серед 52 звільнених були 69-річний філософ Володимир Мацкевич, журналіст Ігор Лосік та впливовий опозиційний діяч Микола Статкевич, який був кандидатом у президенти у 2010 році. Їхні звільнення є важливим сигналом для суспільства.

Однопартієць опозиції Ольга Зазулінська написала в соціальних мережах, що їхнє звільнення є гарною новиною для їхніх родин та друзів, але зазначила, що вони здобувають свободу в обмін на вигнання, а не повернення додому. Це ставить питання про справжню свободу.

У своїх перших словах до журналістів після звільнення колишня журналістка Лариса Щирякова сказала, що вона насправді відбула повний трирічний термін ув’язнення – “а тепер мене вислали”. Це підкреслює складність її становища.

Микола Статкевич, ветеран дисидентського руху, відмовився перетинати кордон з Литвою, і білоруська опозиція у вигнанні опублікувала фотографії, де він сидить у нейтральній зоні на кордоні. Тихановська сказала, що він, за повідомленнями, повернувся до Білорусі, і вона зазначила, що “кожен білорус має право жити без репресій і державного терору у своїй країні”. Його рішення є символом незламності.

Правозахисна група “Вясна” повідомила, що громадянка Великобританії та Білорусі Юлія Феннер також була серед 52 звільнених. Дружина британського дипломата, вона була затримана на кордоні минулого року і минулого тижня отримала тривалий термін ув’язнення. Цей випадок викликає питання щодо міжнародних відносин.

Президент Трамп минулого місяця вказав на те, що він веде переговори з Лукашенком про можливе звільнення в’язнів, водночас шукаючи покращення відносин з Володимиром Путіним. Це свідчить про складну геополітичну гру.

Хоча його саміт з Путіним не приніс очевидних успіхів, Трамп, схоже, досяг угоди з Лукашенком, який десятиліттями був ізольований від своїх європейських сусідів через своє авторитарне правління. Ця угода може змінити регіональний баланс сил.