Холодний смуток охопив душу, яка палає вогнем, а свічка догорає. Він не встиг дожити, докохати, долюбити, але праведна душа не вмирає. Не зникають безслідно наші хлопці, наші Герої. Вони стають до лав Небесного війська, перетворюючись на Янголів, наших святих Охоронців.

Таким Янголом став наш земляк, Костянтин Костянтинович Пасат. Народившись у селі Оленівка, він навчався у місцевій школі. Згодом доля привела його до міста Балта Подільського району. З початком повномасштабного вторгнення, 3 березня 2023 року, Костянтин був мобілізований. Служив солдатом у 2-му механізованому відділенні 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти військової частини 0372.

Костянтин Пасат хоробро боровся з ворогами, нищив окупантів, виборював Перемогу. На фронті він був відомий своєю рішучістю та незламною добротою. Завжди йшов уперед, незважаючи на небезпеку, і ніколи не залишав своїх побратимів у біді. Його бойові товариші згадують Костянтина як людину з великим серцем – він завжди знаходив час для підтримки та допомоги іншим. Привітний, товариський, він вмів розрадити та знайти потрібні слова.

“Солдат Пасат завжди був відданий своїй країні, понад усе любив і цінував свою сім’ю, шанував фронтове братерство. Був турботливим сім’янином, подумки завжди був з синочком Богданчиком та коханою дружиною Христинкою. Був надійним побратимом й надзвичайно доброю та світлою людиною”, – з теплотою згадують Костю побратими.

Сьогодні, на церемонії відкриття меморіальної дошки на честь Героя Костянтина Пасата, про нього було сказано багато доброго. Емоції заходу були глибокими та різноманітними: велика туга і журба, страшенний біль і сильна любов, гордість і щира повага – суміш, здавалося б, непоєднуваного. Але саме це поєднання сповнювало неймовірним теплом усіх присутніх, які зібралися вшанувати пам’ять захисника.