Новий столітній манускрипт, виявлений дослідниками, кидає тінь сумніву на автентичність однієї з найважливіших християнських святинь – Туринської плащаниці. Цей документ містить звинувачення від відомого теолога XIV століття, який стверджував, що видатні митці того часу були причетні до створення цієї реліквії як фальсифікації. Це відкриття посилює давні суперечки щодо того, чи дійсно ця тканина колись використовувалася для обгортання тіла Ісуса Христа після розп’яття. Як повідомляє Journal of Medieval History, найдавніші письмові свідчення, що вказують на підробку Туринської плащаниці, походять з трактату XIV століття. Його автором є впливовий французький мислитель та теолог Ніколь Орезм. У своєму тексті Орезм звинуватив священнослужителів у створенні фальшивої реліквії з метою отримання фінансових пожертв від віруючих.

Дослідник Ніколя Сарзо з Лувенського католицького університету, який ретельно вивчав цю знахідку, відзначив, що Орезм був відомий своїм раціональним підходом до чудес, завжди шукаючи наукові пояснення. Він писав: “Мені не потрібно вірити нікому, хто стверджує: ‘Хтось зробив для мене таке диво’, бо багато священнослужителів таким чином обманюють інших, щоб отримати пожертви для своїх церков. Це явно стосується церкви в Шампані, де, як казали, знаходиться Плащаниця Господа Ісуса Христа, і майже нескінченної кількості тих, хто підробив такі речі, та інших.”

За словами Сарзо, спростування автентичності Туринської плащаниці авторства Орезма є найбільш раннім відомим, що випереджає навіть заяву єпископа П’єра д’Арсі, зроблену у 1389 році. Варто зазначити, що церковні ієрархи ще в XIV столітті мали інформацію про можливу підробку Туринської плащаниці. Історичні джерела вказують, що приблизно в 1355 році єпископ Труа розпорядився припинити публічний показ реліквії після того, як стало відомо, що за її допомогою демонструвалися “фальшиві дива”.

Через три десятиліття Папа Климент VII дозволив відновити покази плащаниці, але з однією важливою умовою: вірян мали обов’язково інформувати, що це лише “образ або копія” справжньої реліквії. Зрештою, у 1389 році її офіційно визнали підробкою. Однак, дискусії щодо справжності Туринської плащаниці тривають і дотепер. Хоча у 1988 році науковці провели радіовуглецевий аналіз, який датував полотно XIII-XIV століттями, новіші дослідження ставлять ці висновки під сумнів. Деякі вчені припускають, що аналіз міг бути неточним через можливе забруднення зразків. Експерт Ніколя Сарзо підкреслює, що Туринська плащаниця залишається найвідомішою реліквією, навколо якої тривають суперечки, попри те, що сама Церква свого часу визнала її підробкою. Раніше науковці за допомогою 3D-моделювання перевірили Туринську плащаницю. Дослідження виявило, що відбиток на плащаниці виглядає надто ідеально і рівно, нагадуючи швидше малюнок, ніж реальний відбиток людського тіла.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.