У важкі часи втрати, коли серце краяється болем, саме материнська любов стає незламною опорою. Це почуття, що робить нас вразливими, але водночас наділяє надзвичайною силою. Саме ця сила веде вперед, навіть коли сини, доньки та чоловіки назавжди залишаються в строю, захищаючи нашу землю.
Сьогодні ці відважні жінки роблять усе можливе, аби пам’ять про їхніх найрідніших, про героїв, які віддали життя за Україну, не згасала. Вони прагнуть, щоб про подвиги мужніх і самовідданих воїнів знали всі. Щоб справа, за яку вони стояли до останнього подиху, була доведена до переможного кінця.
Ці теми обговорювалися й під час нещодавньої зустрічі, де матері та дружини загиблих Героїв зібралися разом. Незважаючи на бурю емоцій та сльози, вони ділилися спогадами про своїх синів та чоловіків. Переглядали повідомлення, надіслані з передової, показували світлини, які зігрівають душу. Під час перегляду відео, хтось тихо промовляв: “Синку, я ж тебе просила без лайки”…
Це була надзвичайно складна, але водночас надзвичайно необхідна розмова. Адже навіть найстійкіші люди потребують влучного слова підтримки, дружнього плеча, теплого обійму, щоб триматися і йти далі. Їхня сила духу є прикладом для всіх нас.
Об’єднавшись, ці жінки створили символічне полотно, на яке перенесли свої найглибші почуття та найцінніші спогади. Спогади, які залишаться з ними назавжди. Адже вони подарували життя, і тепер роблять усе, щоб це життя продовжувалося, щоб майбутні покоління знали ціну свободи та незалежності, яку виборюють наші захисники.
Ми безмежно вдячні цим неймовірним жінкам за їхню стійкість, любов і відданість. Пам’ятайте, що ви не самі. Ми поруч, готові підтримати вас у будь-який момент.
