Нині ми звершуємо урочисті богослужіння з нагоди, здавалося б, трагічної події — Усікновення глави пророка Іоана Хрестителя.

Про мученицьке завершення життя Іоана Хрестителя оповідають євангелисти Матфей та Марк. Іоан Предтеча постраждав, бо відкрито викривав царя Ірода за те, що він, залишивши законну дружину, беззаконно жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата. Сміливі слова пророка стали причиною його ув’язнення, а згодом – його страти.

Подекуди можна натрапити на хибне твердження, нібито Церква у цей день забороняє різати хліб та інші речі, займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з розрізанням, рубанням і навіть гострими предметами – та це є не більш як марновірством.

Цей язичницький забобон проводить паралелі між головою шанованого святого та звичайними побутовими неодухотвореними предметами: хлібом, яблуками, капустою… Начебто різати у цей день – означає виявляти неповагу до жертви Іоана Хрестителя. Хоча насправді жодних підстав так думати немає.

Погодьтесь, було би дивно, якби хірург у цей день відмовився проводити термінову операцію. Адже це абсурд, та й сенс нинішнього свята зовсім не в цьому.

Мусимо пам’ятати, що кожне церковне свято в першу чергу покликане до того, аби людина замислилася над важливими речами, приділила час своєму духовному розвитку, попіклувалася про душу. Сенс свята Усікновення полягає у тому, що є речі, цінність і значення яких є більшими навіть за те, що високо цінує кожна людина – важливішими за її власне життя. Іоан Хреститель подає нам приклад, що вірність Богові та невідступне слідування Істині – є такими речами.

У день Усікновення глави Іоана Предтечі Церквою встановлений суворий піст, тож маємо насамперед присвятити цей день духовному очищенню та вдосконаленню. Та немає потреби в цей день відмовлятися від звичайних побутових речей, окрайця хліба чи скибки кавуна, занять рукоділля чи професійної діяльності, якщо для цього вам потрібно взяти до рук гострого інструмента.

«Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось iнше робите, все робiть на славу Божу» (1 Кор. 10: 31).