ПОСТРІЛ СОЛДАТА

Постріл! У небо злітає високо,
Проклятому ворогу вмить.
У бінокль, прищуривши око,
Солдат український стоїть.

Посипались кулі і грали
По наших рідненьких оселях,
Горять опустошені хати,
Лишаючи попіл і прах.

За маму, за тата,
Дітей і братів,
За Україну, що невинувата,
Своєю рукою ще постріл пустив.

Постріл! Чорний дим покотився клубком,
Побратима команда лунає:
«Давайте браточки! Гуртом!».
Жовто-синій він стяг підіймає.

Тамара ЛЕОНОВЕЦЬ село Тумень