І СПОГАДАХ ГЕРОЇ ОЖИВАЮТЬ…

Сьогодні, 16 вересня, ми вшановуємо світлу пам’ять нашого земляка Сергія Клименка, який рівно рік тому віддав своє життя, виконуючи бойове завдання. Його мужність і відданість Україні назавжди залишаться прикладом для нас. Сергій Клименко – це не просто ім’я, це символ незламності та жертовності. Ми пам’ятаємо подвиг Сергія Клименка.

Клименко Сергій Іванович народився 3 січня 1990 року в селі Білогорілка. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався з дитинства, коли він пішов до першого класу Білогорільської загальноосвітньої школи у 1997 році. У 2005 році він успішно закінчив школу, після чого вступив до професійно-технічного училища №32 у місті Червонозаводське. У 2007 році здобув професію різальника буряків та токаря. Саме в цей період, у 2007 році, він познайомився з майбутньою дружиною, Клименко Аліною Василівною.

Навесні 2008 року Сергій був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. У 2009 році, у званні молодшого сержанта, він був звільнений у запас. Після повернення до рідного села, у 2010 році, Сергій одружився. Цього ж року народився їхній син, Клименко Артем Сергійович, а через два роки, у 2012 році, донька, Клименко Ангеліна Сергіївна. Родина була для нього найвищою цінністю.

За цей час Сергій Клименко встиг попрацювати як на будівництві, так і в охоронній фірмі. Його прагнення до захисту Батьківщини проявилося ще у 2015-2016 роках, коли він брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, обіймаючи посаду командира відділення артилерійської розвідки. Після повернення додому Сергій Клименко продовжив працювати водієм далекобійника, адже з дитинства любив техніку та мав до неї хист.

З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Сергій Клименко не зміг залишатися осторонь. У перший же день він добровільно звернувся до військкомату. Вже наступного дня Сергій Клименко став до лав Захисників, аби боронити Батьківщину та свою родину. Служив у складі 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, спочатку обороняючи Київщину, а потім був переведений на Донбас. На Донецькому напрямку Сергій Клименко служив у штурмовій бригаді, де отримав своє перше важке бойове поранення. Однак, після лікування та реабілітації, він повернувся, щоб продовжити захищати рідну землю. Загалом, Сергій Клименко мужньо боронив нашу країну протягом 2 років та семи місяців, про що свідчать численні нагороди. Він обіймав посаду начальника групи – командира машини інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти. СЕРЖАНТ Клименко Сергій Іванович загинув 16 вересня 2024 року під час виконання військового завдання, внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час переміщення особового складу. Йому навіки 34 роки…

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу. Їхній подвиг – це наш обов’язок жити, працювати й боротися за сильну та вільну Україну. Пам’ять про Сергія Клименка, як і про всіх полеглих героїв, назавжди залишиться в наших серцях. Світла пам’ять Герою!