🕯️ 16 вересня — день, коли Василь Миколайович Варуха мав би відзначати свій день народження. На жаль, його життя трагічно обірвала жорстока війна, не доживши до 58 років. Ми пам’ятаємо його подвиг.

Василь Миколайович народився 16 вересня 1964 року в селі Шатура, що на Ніжинщині. Він з відзнакою закінчив Шатуринську 8-річну школу, демонструючи свою старанність з юних літ. З 1979 по 1981 роки він сумлінно працював у місцевому колгоспі, отримуючи різнобічний досвід. Після цього, два роки він присвятив роботі на Броварському заводі, а з 1983 по 1985 роки проходив військову службу, яку ніс в Угорщині.

Повернувшись додому, Василь Миколайович здобув професію водія і працював у Києві та Ніжині, дбайливо виконуючи свої обов’язки. Його життя змінилося 10 березня 2022 року, коли він, керуючись патріотичними почуттями, добровільно долучився до оборони міста Ніжина. Службу він проходив у складі 163-го батальйону територіальної оборони Ніжина. Він брав безпосередню участь у бойових діях, захищаючи такі населені пункти, як Козелець, Іванівка, та аеродром міста Ніжин.

На превеликий жаль, життя старшого сержанта Василя Варухи обірвалося. Захисник помер у лікарні від обширного інфаркту, куди його було терміново доставлено зі служби. Це велика втрата для всіх, хто його знав.

Василь Миколайович був людиною надзвичайної доброти. Його серце боліло за кожного, він не міг пройти повз нужденних, особливо дбав про безпритульних тварин, завжди знаходячи можливість їх підгодувати. Його співчуття та бажання допомогти поширювалися на всіх.

Захисника поховали 18 жовтня 2022 року в місті Ніжин, на Савському кладовищі. У нього залишилася любляча родина: син, онуки, дружина, а також брати та сестри, з якими він був дуже близький і завжди прагнув їхньої єдності.

Світла пам’ять про справжнього патріота, відважного українського воїна, який віддав найцінніше — своє життя — заради захисту нашої країни та мирного неба над головою, назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав. Вічна слава та безмежна шана Герою!🇺🇦