Африканська чума свиней (АЧС) – це небезпечне вірусне захворювання, яке вражає свиней будь-якого віку, характеризується високим рівнем смертності та завдає значних економічних збитків. Розуміння симптомів, шляхів передачі та профілактичних заходів є критично важливим для фермерів та власників свиней. Вірус АЧС, що належить до родини Asfarviridae, не становить небезпеки для людей чи інших тварин, проте свині є його єдиним природним господарем. Передача вірусу може відбуватися через укуси членистоногих, таких як кліщі, або через прямий контакт із зараженими тваринами та їх виділеннями.

Основні симптоми африканської чуми у свиней

Клінічні прояви АЧС можуть нагадувати інші захворювання, тому важливо своєчасно звертати увагу на характерні ознаки. Серед них:

• Висока температура тіла (40-42°С).
• Різке зниження апетиту та загальна пригніченість.
• Млявість, іноді відмова від руху.
• Блювота та/або діарея з кров’янистими виділеннями.
• У свиней зі світлою шкірою спостерігається ціаноз (синьо-фіолетове забарвлення) кінцівок, морди, вух і хвоста.
• Поява червонувато-фіолетових плям на череві, підгрудді, мошонці, вухах, п’ятачку та кінцівках. Ці плями потребують диференціації від бешихи та класичної чуми свиней.
• Рясні виділення з очей та носа.
• Тремор та згрупування тварин.
• Ненормальне дихання.
• Свині можуть впадати в коматозний стан, що часто призводить до смерті протягом кількох днів.

Вагітні свиноматки можуть мати викидні або народжувати мертвих поросят. Діагностика африканської чуми свиней вимагає лабораторного підтвердження. Зразки крові, селезінки, нирок, лімфатичних вузлів та мигдалин відбираються для виділення вірусу, виявлення антигену або ПЛР-тестування. Незважаючи на можливість виявлення антитіл за допомогою ІФА, у гострих випадках свині можуть загинути до вироблення імунної відповіді.

Шляхи передачі та профілактика АЧС

Африканська чума свиней поширюється через прямий контакт із зараженими тваринами, їх біологічними рідинами (сеча, фекалії, сперма) та тканинами. Також вірус може передаватися через споживання заражених харчових продуктів, особливо при згодовуванні необроблених харчових відходів. Непрямий контакт через заражені корми, сміття або через переносників, таких як кліщі роду Ornithodoros, також є значним фактором ризику. Особливу увагу слід приділяти профілактичним заходам, оскільки ефективного лікування чи вакцини від АЧС наразі не існує.

Серед основних профілактичних заходів:

• Суворе дотримання правил біобезпеки на фермах.
• Заборона годування свиней необробленими харчовими відходами.
• Належна утилізація харчових відходів, щоб уникнути доступу диких свиней.
• Регулярна дезінфекція приміщень, обладнання та транспортних засобів.
• Заборона контакту домашніх свиней з дикими.
• Персонал повинен дотримуватися правил гігієни рук та одягу.
• Усіх заражених тварин необхідно негайно ізолювати та вибраковувати.

Патологоанатомічні зміни та дезінфекція

Патологоанатомічні зміни при АЧС залежать від вірулентності вірусу. У гострих випадках спостерігаються крововиливи в лімфатичних вузлах, нирках, серці. Селезінка часто збільшена, а в порожнинах тіла може накопичуватися рідина. Порушення структури шлунково-печінкових лімфатичних вузлів є характерною ознакою. Дезінфекція є ключовим елементом у боротьбі з АЧС. Рекомендується використання розчинів формальдегіду, параформу, хлораміну, хлорного вапна або їдкого натру, які мають противірусну активність.

Важливість своєчасного звернення до ветеринара

При найменшій підозрі на африканську чуму свиней, негайно звертайтеся до свого ветеринарного лікаря та місцевих органів ветеринарного контролю. Своєчасне виявлення та вжиття заходів карантину може запобігти поширенню хвороби та врятувати поголів’я. Пам’ятайте, що вірус АЧС надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі, продукції свинарства та воді, залишаючись життєздатним протягом тривалого часу. Правильна профілактика та дотримання санітарних норм – це найкращий спосіб захистити ваше господарство від цієї небезпечної хвороби.