НІ, ЦЕ НЕ ДОЩ — ЦЕ ПЛАЧЕ УКРАЇНА!

З глибоким сумом повідомляємо, що 12 вересня 2025 року, мужньо виборюючи волю та незалежність України, в районі населеного пункту Дружківка на Донеччині загинув наш земляк, житель міста Липовець Іван Васильович Бойко. Солдат Іван Бойко служив водієм 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем. Незважаючи на негоду, громада зібралася на святій землі біля Тризуба, місці, де вже 11 років зустрічають своїх Героїв, своїх полеглих на війні синів. Родина, матері загиблих бійців, військові, однокласники, друзі, вчителі, представники влади та духовенства в скорботі схилили голови, висловлюючи невпинну вдячність та шану захиснику України.

Іван народився 13 січня 1995 року в місті Липовець у сім’ї службовців. Навчався в Липовецькому колегіумі ім. Василя Липківського, після 9 класу вступив до Вінницького ПТУ №11. Змалку надзвичайно любив техніку, що передалося йому від батька, тому й обрав професію водія. Після закінчення навчання працював водієм у ТОВ “Продмова”. Друзі та близькі згадують Івана як надзвичайну, добру і світлу людину, поруч з якою завжди розходились хмаринки і сяяло сонце. Він був життєлюбом, мав багато друзів, сумлінно працював, допомагав батькам по господарству та завжди турбувався про них. На жаль, він не встиг одружитися, збудувати дім, посадити сад, про що мріяв.

Саме у день свого 30-ліття, 13 січня 2025 року, Іван був мобілізований Гайсинським РТЦК до лав Збройних Сил України. Солдат Іван Бойко чесно і вірно ніс службу на посаді водія 1 взводу безпілотних авіаційних комплексів (в/ч А5003), захищаючи нашу землю. Він загинув під час виконання бойового завдання 12 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Дружківка.

“Ніхто не втамує біль матері… Ніщо вам не замінить рідну людину… дитину. Від імені усієї громади хочу подякувати Вам за сина, і всім матерям, сини яких полягли, захищаючи Україну. Ми не маємо права забувати тих, які не повернулися з бою…”, — зазначив у своєму виступі заступник міського голови Володимир Дужий. Його не стало, але Іван залишив нам найцінніше — приклад справжнього патріотизму й любові до Батьківщини. Без нього тепер житимуть і берегтимуть пам’ять про нього рідні: мама — Людмила Юріївна, батько — Василь Васильович, брат Вадим, та всі ми. Його сонячна посмішка назавжди залишиться в наших серцях.

Священники українських церков відслужили панахиду за вбитим воїном. Щире співчуття родині. Вічна слава Герою! Чин похорону відбудеться завтра, 18 вересня, за адресою проживання батьків.