Річард Нельсон повертається до Публічного театру з виставою “Коли все закінчиться”, яку він представив минулої зими у Києві. Тут він ділиться роздумами про цей досвід, використовуючи уривки зі свого щоденника.

“Київ зустрів мене з розпростертими обіймами, хоча час був сповнений невизначеності. Але саме в такі моменти мистецтво стає особливо важливим. Воно єднає, дає надію та допомагає осмислити складні реалії. Моя робота “Коли все закінчиться” стала відгуком на ці настрої, спробою знайти спільну мову через мистецтво. Кожен день, проведений тут, був наповнений новими враженнями та роздумами. Записи в щоденнику відбивають мої емоції, спостереження та зустрічі з людьми, які, незважаючи на випробування, зберігали незламний дух. Театр у Києві – це не просто видовище, це потужний інструмент комунікації та підтримки. Я вдячний за можливість показати свою роботу тут і відчути цю неймовірну енергетику. Взаємодія з київською публікою була надзвичайно плідною. Це досвід, який назавжди залишиться в моєму серці та, сподіваюся, знайде відгук у серцях глядачів. “Коли все закінчиться” – це роздуми про людські зв’язки, стійкість та надію, що пульсує навіть у найтемніші часи. Робота над цією виставою в Києві стала для мене особистим викликом і джерелом глибокого натхнення. Я прагнув передати складність емоцій та незламність духу, що відчувається в українському суспільстві. Це більше, ніж просто вистава, це свідчення сили мистецтва об’єднувати та зцілювати. Київський досвід безумовно вплинув на моє сприйняття та подальше творче зростання.”, – ділиться Річард Нельсон.

Відгуки глядачів та критиків підкреслювали актуальність теми та глибину постановки. Вистава “Коли все закінчиться” досліджує вічні питання людського існування, страху, надії та любові, переплітаючи особисті історії з ширшим контекстом суспільних подій. Повернення Річарда Нельсона до Публічного театру з цією роботою є знаковою подією, що демонструє триваюче значення культурних обмінів та мистецтва як універсальної мови.