🇺🇦Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях! Сьогодні минає річниця від дня загибелі мужнього військовослужбовця Олександра Федосьовича Долі, який віддав найцінніше – своє життя заради свободи та незалежності нашої держави. Пам’ять про Олександра Долю, нашого земляка, назавжди залишиться у наших серцях.

Олександр народився 23 січня 1984 року в мальовничому селі Тучин, де минуло його дитинство та юність. Тут він здобував перші знання, навчаючись у школі села Липки, де успішно завершив дев’ять класів. Згодом, для отримання повної загальної середньої освіти, продовжив навчання в школі села Воскодави. Його життєвий шлях був сповнений прагнень та відповідальності.

З раннього віку Олександр прагнув розвиватися у сфері будівництва, тому вступив до аграрного технікуму, обравши спеціальність “інженер-будівельник”. Однак, доля розпорядилася інакше. У 2001 році, усвідомлюючи найвищий обов’язок перед Батьківщиною, він прийняв важливе рішення – піти на строкову військову службу. Його військовий шлях розпочався в місті Котовську Одеської області, а згодом продовжився в Берегово, де Олександр здобув цінний досвід механіка-водія у званні рядового солдата. Цей досвід заклав основу його майбутнього служіння.

Після завершення строкової служби у 2003 році, Олександр повернувся до навчання, вступаючи до престижного Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному. Там він обрав для себе факультет меліорації, прагнучи отримати глибокі знання. Він завжди був людиною, яка прагнула розвитку та намагалася бути корисною для своєї громади. Тому, паралельно з навчанням, він активно працював у будівельних бригадах на Рівненщині та Київщині, вносячи свій вклад у розвиток інфраструктури.

У 2006 році в житті Олександра сталася ще одна важлива подія – він одружився з Ольгою Поліщук, уродженкою села Чудниця. Вони створили міцну родину, яку Бог благословив двома донечками – Богданою та Тетяною. Олександр був люблячим чоловіком та батьком, цінуючи сімейні цінності.

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, Олександр не залишився осторонь. Його патріотизм та бажання захищати рідну землю спонукали його добровільно вступити до лав територіальної оборони. Він брав активну участь в обороні у Яворові, демонструючи надзвичайну мужність та відвагу. Згодом він продовжив службу як старший водій у складі I єгерського батальйону. Мужньо захищаючи рідну землю від російських окупантів, разом із побратимами здобув чимало перемог у запеклих боях. За період своєї героїчної служби він мав багато нагород та відзнак за успішне виконання поставлених завдань, що свідчить про його високий професіоналізм та відданість справі.

На жаль, 18 вересня 2024 року серце Захисника України зупинилося назавжди. Олександр Доля помер у лікарні від тяжких поранень, отриманих у бою, захищаючи нашу свободу. Його самопожертва є прикладом для всіх нас. Вічна слава та світла пам’ять Герою!