Сказ – це надзвичайно небезпечне захворювання, спричинене рабівірусом, яке у 100% випадків призводить до летального результату, якщо вчасно не вжити заходів. Розуміння того, як уникнути зараження та які симптоми сказу можуть вказувати на хворобу, є життєво важливим.

Як можна заразитися сказом?
Вірус сказу передається переважно через укус інфікованої тварини. Зараження також можливе при потраплянні слини хворої тварини на пошкоджену шкіру або слизові оболонки людини. Ключовим елементом запобігання розвитку сказу є негайне звернення по медичну допомогу. Якщо людина, вкушена або ослинена невакцинованою, невідомою чи дикою твариною, не отримує вчасного лікування, хвороба стає невиліковною.

Які ознаки та симптоми сказу?
Інкубаційний період сказу може варіюватися від кількох днів до кількох місяців (найчастіше 18-60 днів), але іноді може тривати й понад рік, залежно від локалізації укусу. Першими проявами можуть бути поколювання чи свербіж у місці ураження. Потім можуть виникнути грипоподібні симптоми: лихоманка, головний біль, ломота в м’язах, втрата апетиту, нудота та загальна втома. Згодом розвиваються виражені неврологічні порушення, такі як:

• Підвищена дратівливість та агресивність;
• Хаотичні рухи, збудження, розгубленість, галюцинації;
• М’язові спазми, незвичні пози тіла, судоми;
• Слабкість або параліч кінцівок;
• Гіперчутливість до світла, звуків, дотику;
• Надмірне слиновиділення, спазми горла, труднощі з ковтанням;
• Гідрофобія (боязнь води) та страх задихнутися.

Що викликає сказ?
Вірус сказу, що міститься у слині інфікованих тварин, потрапляє до організму через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Вірус поширюється нервовими шляхами до головного мозку, де викликає запалення та пошкодження. Природними резервуарами вірусу сказу є дикі хижаки, такі як лисиці, вовки та єнотоподібні собаки. Проте, сказ може вражати будь-яких ссавців, включаючи домашніх тварин (собак, котів, коней, велику рогату худобу), а також гризунів та кажанів. Вакцинація домашніх тварин є надзвичайно ефективним заходом для запобігання поширенню сказу серед людей.

Чи заразний сказ?
Основний шлях передачі – укуси інфікованої тварини. Теоретично можливе зараження через слину або інші біологічні рідини хворої тварини при потраплянні на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки людини, однак такі випадки рідкісні.

Як діагностувати сказ?
Точно визначити наявність сказу у тварини одразу неможливо. Тому, після укусу або ослинення твариною, її слід вважати потенційно заразною. Екстрену профілактику сказу необхідно розпочинати негайно, не чекаючи результатів обстеження тварини. Лабораторні тести стають позитивними лише на пізніх стадіях хвороби, коли лікування вже неможливе. Якщо тварину вдається спіймати, ветеринари можуть провести обстеження її мозку, але це потребує евтаназії. У випадку домашніх улюбленців, ветеринари можуть провести 10-денне спостереження. Однак, профілактичні заходи для людини не припиняються до отримання остаточних результатів.

Яка екстрена профілактика сказу? Що робити, якщо Вас вкусила тварина?
Оскільки ефективного лікування сказу не існує, головний акцент робиться на екстреній профілактиці одразу після контакту з потенційно хворою твариною. Кожна людина, яку вкусила або ослинила тварина, повинна негайно звернутися за медичною допомогою. Лікарі призначають вакцину проти сказу (наприклад, Індираб, Верораб, Рабівакс-С, Рабіпур), яка вводиться за схемою: 0-3-7-14-28 днів. Важливо знати, що протипоказань до екстреної вакцинації проти сказу немає, а вживання алкоголю чи звичайний спосіб життя після вакцинації допустимі. У певних випадках, окрім вакцини, вводять антирабічний імуноглобулін для негайного захисту, поки вакцина не почала діяти. Це стосується:

• Широких (більше 5 см) та глибоких укусів (до м’язів);
• Укусів, нанесених дикою твариною;
• Безпосереднього контакту з кажанами;
• Укусів або ослинення пошкодженої шкіри в ділянці голови, шиї, рук, промежини;
• Ослинення слизових оболонок навіть без видимих ушкоджень.

Антирабічний імуноглобулін вводиться разом з вакциною, але не пізніше 7 днів після першої дози вакцини, і переважно в стаціонарних умовах. Він вводиться навколо рани, а залишок – внутрішньом’язово. Вчасне введення вакцини є критично важливим, оскільки вірусу потрібен час, щоб досягти мозку.

Як запобігти сказу?
Ключові кроки для запобігання сказу включають:

• Регулярна вакцинація домашніх тварин.
• Інформування відповідних служб про безпритульних тварин.
• Навчання дітей уникати контакту та годування бездомних тварин.
• Пояснення дітям необхідності триматися подалі від диких тварин.

Алгоритм дій при укусі/ослиненні:

• Негайно промити рану водою з милом.
• Надати першу допомогу і якнайшвидше звернутися до медичного закладу (травмпункту).
• Отримати першу дозу вакцини від сказу та, за потреби, антирабічний імуноглобулін.
• Якщо минуло понад 5 років з останньої вакцинації проти правцю, слід отримати вакцину АДП-М.
• Повідомити місцеві служби про інцидент.
• Продовжувати вакцинацію за призначеною схемою.

« повернутися