Відвідувальний зал центру утримання іммігрантів Mesa Verde в Бейкерсфілді, Каліфорнія, – це невеличке, гучне та переповнене місце. Коли родина Харіт Каур прибула навідати її, вони ледве могли її чути – а перші слова, які вони вловили, розбили їхні серця.

«Вона сказала: „Я б воліла померти, ніж бути в цьому центрі. Нехай Бог забере мене зараз“, – згадує її дочка, Манджіт Каур.

Харіт Каур, 73-річна жінка, яка безуспішно подавала запит на притулок у США і прожила в Каліфорнії понад три десятиліття, була затримана Службою імміграції та митної поліції США (ICE) 8 вересня. Ця подія викликала шок і співчуття серед сикхської громади по всій штаті та за його межами.

За словами її адвоката, Харіт Каур протягом багатьох років подавала кілька апеляцій щодо притулку, але всі вони були відхилені, останнє рішення датоване 2012 роком.

З того часу її просили раз на шість місяців звітуватися перед імміграційними органами. Її заарештували в Сан-Франциско, коли вона прийшла на черговий звіт.

Це відбувається на тлі ширшої кампанії адміністрації Дональда Трампа проти імміграції, особливо проти так званих нелегальних іммігрантів у США. Питання є надзвичайно чутливим, оскільки країна намагається вирішити, як впоратися з сотнями тисяч шукачів притулку, які прибувають до її кордонів щороку. Понад 3,7 мільйона справ щодо надання притулку перебувають на розгляді в імміграційних судах. Збільшення бюджету на правозастосування в імміграційній сфері означає, що ICE наразі є федеральним правоохоронним органом з найбільшим фінансуванням.

Трамп заявив, що хоче депортувати «найгірших із найгірших», але критики стверджують, що мішенню стають і іммігранти без кримінальних записів, які дотримуються належної правової процедури.

«Понад 70% осіб, затриманих ICE, не мають кримінальних вироків», – заявив сенатор штату Каліфорнія Джессі Арреґуїн, вимагаючи звільнення Харіт Каур. «Зараз вони буквально полюють на мирних бабусь. Цей ганебний акт шкодить нашим громадам».

Конгресмен США Джон Гараменді, який представляє округ Каліфорнії, де проживає Харіт Каур, подав запит до ICE щодо її звільнення.

«Рішення цієї адміністрації затримати 73-річну жінку – шановану членкиню громади без кримінального минулого, яка сумлінно звітувала перед ICE кожні шість місяців протягом понад 13 років – це ще один приклад хибних пріоритетів імміграційного правозастосування Трампа», – заявив речник.

У письмовій заяві ICE повідомила, що Харіт Каур «вичерпала десятиліття належної правової процедури», і що суддя з питань імміграції наказав її депортацію у 2005 році.

«Харіт Каур подавала численні апеляції аж до Апеляційного суду Дев’ятого округу і кожного разу ПРОГРАВАЛА. Тепер, коли вона вичерпала всі правові засоби, ICE виконує закон США та накази судді; вона більше не буде марнувати кошти американських платників податків», – додали у відомстві.

Харіт Каур прибула до США у 1991 році з двома неповнолітніми синами після смерті чоловіка, розповів її адвокат Діпак Ахлувалія. Її невістка Манджіт Каур зазначила, що молода вдова хотіла захистити синів від політичної нестабільності в індійському штаті Пенджаб того часу та втекти від неї.

Протягом наступних трьох десятиліть вона працювала на скромних роботах, щоб виростити синів, один з яких зараз є громадянином США. Її п’ять онуків також є громадянами США.

Харіт Каур, яка проживає в місті Геркулес у затоці Сан-Франциско, останні два десятиліття працювала швачкою в магазині сарі та сплачує податки. Заявники на притулок по всій території США мають право легально жити, працювати та сплачувати податки після подання офіційної заяви та під час розгляду справи.

Навіть після відхилення останньої апеляції щодо притулку у 2012 році, її дозвіл на роботу щорічно поновлювався.

Після відмови її депортація здавалася неминучою, але вона не мала необхідних документів для подорожі до Індії.

Індійські представництва в США видають екстрені сертифікати – односторонній проїзний документ – індійцям, які не мають дійсного статусу, щоб вони могли повернутися. Це вимагало б перевірки походження та особи Харіт Каур у Пенджабі через фотографії, перехресну перевірку з родичами чи знайомими або пошук старих записів, що зайняло б щонайменше кілька тижнів.

Більш ніж через десятиліття після відмови ані Харіт Каур, ані американські імміграційні посадовці не змогли отримати для неї проїзний документ. Манджіт Каур сказала, що вони відвідували індійське консульство в Сан-Франциско у 2013 році з цією метою, але не досягли успіху. Генеральний консул Індії в Сан-Франциско К. Шрікар Редді повідомив, що у них немає запису про звернення Харіт Каур щодо отримання проїзних документів до Індії.

ICE не відповіла на запитання, чому проїзний документ не було отримано за останні 13 років.

Пан Ахлуваліа сказав, що він співпрацює з індійським консульством для отримання документів, які «ICE не змогло отримати протягом останніх 13 років». Консульство заявило, що «сприяє наданню всієї необхідної консульської допомоги».

Тим часом родина Харіт Каур стверджує, що вона ніколи не оскаржувала свою депортацію і не повинна була бути затримана.

«Надайте нам проїзні документи, і вона готова їхати», – сказала Манджіт Каур. «Вона навіть зібрала свої валізи ще у 2012 році».

Зараз їхня головна турбота – вивести її з центру утримання.

«Їй можна одягнути електронний браслет. Ми можемо зв’язуватися з імміграційною службою, коли ви захочете», – сказала Манджіт Каур. «Просто виведіть її з центру, і коли ви надасте нам проїзні документи, вона сама депортується до Індії».

Її адвокат повідомив, що коли він зустрівся з Харіт Каур 15 вересня, їй не надали її звичайних ліків. Він стверджував, що її «тягли охоронці», «відмовили у стільці чи ліжку» і «змусили сидіти на підлозі» годинами в камері попереднього ув’язнення, незважаючи на те, що вона перенесла дві операції на колінах.

Він також стверджував, що їй «явно відмовляли у воді» та не надавали вегетаріанської їжі протягом перших шести днів.

ICE не відповіла на конкретні запитання щодо цих заяв, але раніше повідомила BBC Punjabi, що «це давня політика, щойно особа потрапляє під арешт ICE, їй надається повна медична допомога».

Затримані мають доступ до «медичних оглядів та цілодобової екстреної допомоги», і нікому «не відмовляють у необхідній допомозі в будь-який час перебування під вартою», – додали у відомстві.

Кулвіндер Сінгх Панну, президент комітету гурдвари в Сикхському центрі в затоці Сан-Франциско, каже, що Бібі Харіт (поважний спосіб звернення до літньої пенджабської жінки) користується повагою в районі.

«Вона завжди допомагала людям у нашій громаді тим, чим могла фінансово», – сказав він.

«Кілька сотень людей прийшли самі, щоб протестувати проти її арешту», – сказав він, маючи на увазі протест 12 вересня біля сикхського храму в Каліфорнії.

Поки невизначеність триває, прихильники Харіт Каур планують провести нові протести, зокрема в інших містах США, і багато хто каже, що їх зворушила її доля.

Як мати-одиначка, Харіт Каур за останні 30 років сформувала глибокі зв’язки та стосунки в США. Її батьки та брати і сестри в Індії вже не живі, каже пан Ахлуваліа.

«Їй нікого немає, ні дому, ні землі, куди б вона могла повернутися».

Слідкуйте за BBC News India в Instagram YouTube, Twitter та Facebook.