Президент Чехії Петр Павел висловив думку, що НАТО має рішуче реагувати на російські провокації, такі як нещодавнє вторгнення російських винищувачів у повітряний простір Естонії. Він зазначив, що такі дії є приводом для активації захисних механізмів, включаючи можливість збиття літаків-порушників. “Я мушу назвати це вкрай безвідповідальною поведінкою, адже порушення повітряного простору – це привід для активації захисних механізмів і, отже, збиття такого літака. А цього ніхто ні з нашого боку, ні з російського не хотів би”, – заявив Павел в ефірі чеського телебачення.

Чеський президент навів приклад Туреччини, яка у 2015 році збила російський бомбардувальник Су-24, що порушив її повітряний простір над Сирією, демонструючи жорстку реакцію на провокації. Павел пригадав, як під час своєї роботи головою Військового комітету НАТО він запитував росіян про причини подібних дій, на що отримував відповідь: “Тому що ми можемо”.

“Вони випробовують нашу стійкість, нашу рішучість захищатися. Я думаю, що ми повинні бути надзвичайно твердими в тому, що якщо буде порушення правил, ми повинні адекватно на них реагувати, в тому числі й військовим шляхом. Росія дуже швидко зрозуміє, що зробила помилку, що перейшла допустимі межі. Але, на жаль, вона дійсно балансує на межі конфлікту, але поступитися злу просто неможливо”, – підкреслив чеський лідер. Висловлювання Петра Павла щодо необхідності жорсткої відповіді на російські провокації підтримують і інші чеські політики, зокрема колишній міністр фінансів Мірослав Калоусек, який закликав НАТО до більш рішучих дій.

“Я дуже хотів би, щоб консультації відповідно до статті 4 призвели до чіткого повідомлення НАТО Кремлю: “Наступного разу в повітряному просторі будь-якої з наших країн ми будемо стріляти відразу і без попередження”. Я не вірю, що росіяни здатні зрозуміти іншу точку зору”, – зазначив Калоусек.

Російська провокація в Естонії

Нещодавній інцидент, коли три російських винищувачі МіГ-31 вдерлися у повітряний простір Естонії та перебували там близько 12 хвилин, викликав різку реакцію з боку естонської влади. Естонія звернулася до союзників по НАТО, активувавши 4 статтю договору, що передбачає обов’язкові консультації між країнами-членами альянсу, але не зобов’язує до прямої військової відповіді. Ця провокація підкреслює напруженість у відносинах між Росією та країнами НАТО, а заяви чеського президента Петра Павла спрямовані на посилення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Вас також можуть зацікавити новини: