< Контроль, безпека, відповідальність: важливість захисту дітей від насильства

30.05.2025 16:07 Вік: 113 days

Кожна дитина заслуговує на безпеку — вдома, у школі та будь-де. На жаль, ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство та булінг (цькування) мають різні форми, але подібні наслідки: обидва руйнують базове відчуття безпеки, необхідне для нормального розвитку дитини. Як дорослим розпізнавати та протидіяти насильству щодо дітей, пояснюють юристи системи безоплатної правничої допомоги разом із Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».

Важливо розуміти: діти не перебільшують і не вигадують насильство. Вони реагують так, як можуть — через поведінку, тіло, мовчання. Компетентний дорослий має бути тим, хто вміє побачити, зрозуміти та вчасно втрутитися. Компетентний дорослий — це той, хто помічає зміни у поведінці дитини, знає ознаки насильства та вміє діяти, не завдаючи шкоди, а підтримуючи.

Що таке домашнє насильство і чому воно стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»

Коли найближчі люди систематично завдають фізичної, моральної чи іншої шкоди, це, ймовірно, домашнє насильство. Дитина вважається постраждалою, навіть якщо є лише його свідком. Життя в домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, травмує дитину, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї. Це негативно впливає на її психологічний стан та розвиток.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Постійна напруга та страх запускають в мозку дитини «режим тривоги». У такому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість пізнання світу, дитина постійно шукає небезпеку. Які сигнали можуть свідчити про домашнє насильство?

• У молодших дітей: проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
• У школярів: почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
• У підлітків: замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, змінює структуру мозку, що може призвести до комплексної травми розвитку. Важливо вчасно помітити ці зміни та вжити заходів.

Як діяти, щоб допомогти дитині

Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства або воно вчиняється щодо неї, негайно повідомте про це:

• Службу у справах дітей за місцем проживання дитини.
• Національну дитячу гарячу лінію: 0 800 500 225.
• Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству: 116 123 або 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні).
• Поліцію: 102.

Кожна дитина може отримати безоплатні послуги юриста чи адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи допоможуть роз’яснити права дитини, як діяти у випадку їх порушення, та представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту від насильства. Звернутися до системи надання БПД можна за телефоном 0 800 213 103, через приватне повідомлення в Telegram, Facebook, Instagram, або відвідавши найближче бюро правничої допомоги.

Булінг (цькування): як розпізнати і протидіяти

Булінг відрізняється від конфлікту систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі) та умисністю дій для заподіяння шкоди. Він може проявлятися офлайн або в цифровому середовищі як насмішки, ігнорування, агресія, штовхання, тілесні ушкодження, поширення принизливого контенту в інтернеті.

Коли дитина стає мішенню булінгу, її поведінка змінюється. До ознак, що дитина може страждати від булінгу, відносять:

• Замкненість або надмірна агресивність.
• Небажання йти до школи.
• Зниження успішності, втрата інтересу до улюблених занять.
• Спроби уникати спілкування, страх бути самій/самому.

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або ви стали свідком такої ситуації, звертайтесь до керівника закладу освіти (він зобов’язаний реагувати) або до поліції (особливо якщо є загроза життю чи здоров’ю). За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність суворіша. Більше інформації про форми насильства, їхні ознаки та індикатори, а також про те, як на них реагувати, можна знайти в курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: surl.li/lxntjj&nbsp;