Згідно з указом, запроваджується збір у розмірі 100 тисяч доларів за подання заявки на отримання робочої візи H-1B. Однак, представник Білого дому пояснив, що ця плата не стосуватиметься власників вже дійсних віз, які повторно в’їжджають до Сполучених Штатів. Це уточнення є критично важливим, адже деякі імміграційні юристи помилково трактували наказ, вважаючи, що збір буде негайно стягуватися з усіх власників віз H-1B, навіть якщо їхній дозвіл вже було затверджено. Така інтерпретація спричинила занепокоєння, і юристи радили своїм клієнтам терміново повертатися до США до набуття чинності указу.

Указ, підписаний головою Білого дому 19 вересня, зобов’язує власників віз H-1B або їхніх корпоративних спонсорів сплачувати щорічний збір у розмірі 100 000 доларів за візу. Ця віза часто використовується великими технологічними компаніями, такими як Microsoft та Amazon, а також аутсорсинговими компаніями. Очікується, що нове фінансове навантаження може сягнути понад 1 мільярд доларів на рік. Указ набув чинності з 00:01 за східноамериканським часом у неділю, 21 вересня. Плутанина виникла через те, що деякі юристи вважали, що збір поширюватиметься на всіх, хто має візу H-1B, включно з тими, хто перебуває за межами США. Імміграційний юрист Дуглас Руссо навіть радив працівникам H-1B, які перебувають за кордоном, якнайшвидше повернутися до США.

Проте, офіційний представник Білого дому запевнив, що новий збір застосовуватиметься виключно до нових заявників, а не до тих, хто вже має візу або продовжує її термін дії. Збір вперше буде застосований у найближчому лотерейному циклі для нових претендентів на отримання візи H-1B. Ця віза є ключовою для багатьох висококваліфікованих фахівців, що працюють у США, особливо в галузі високих технологій. Зміни в правилах її отримання можуть мати суттєвий вплив на технологічну галузь та її персонал.

Виїзд українців за кордон: яка наразі ситуація

Паралельно з новинами щодо імміграційних правил у США, варто звернути увагу на ситуацію з виїздом українців за кордон. Раніше колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловлював думку, що Україні, можливо, доведеться відкривати кордони для трудових мігрантів з Азії. Це пов’язано зі значною кількістю українців, які виїхали за межі країни. Кулеба зазначив, що під час війни виїзд з країни для громадян є позитивним явищем, хоча для держави це створює певні виклики. Він припускає, що громадяни Бангладеш, Непалу, Індії, Філіппін та В’єтнаму могли б знайти роботу в Україні.

Експерт з міграційної політики, доктор економічних наук Андрій Гайдуцький, у свою чергу, прогнозує, що після завершення війни в Україну повертатимуться громадяни, які тимчасово перебувають у сусідніх країнах – Польщі, Чехії, Угорщині та Молдові. Щоб запобігти подальшому відтоку кадрів та стимулювати повернення, українські підприємства, ймовірно, будуть змушені підвищити заробітну плату на 15–30%. Гайдуцький також вважає, що власний житловий фонд стане додатковим стимулом для повернення, адже українцям не доведеться витрачати 20–30% свого доходу на оренду, як це відбувається за кордоном. Ці прогнози підкреслюють складність міграційних процесів та їхній вплив як на країни походження, так і на країни призначення.

Вас також можуть зацікавити новини: