23 вересня 1943 року – знаменна дата, коли рідне селище Петриківка було звільнене від окупантів. Ця історична подія стала символом незламності українського народу, який, незважаючи на буревії війни та тяжкі випробування, ніколи не дозволяв ворогу зламати свою горду натуру. Ворог не зміг відібрати сили духу, не загасив жагу до свободи, яка тече в жилах кожного українця. Наша могутня козацька кров дарує нам незламність, віру й надію, допомагаючи долати будь-які перешкоди. Наша земля, оповита ароматом чебрецю та свіжістю світанків, де вечори колисані піснями, завжди була символом дому та спокою. Однак, сьогодні, на жаль, історія повторюється. Знову військова агресія поставила перед нами випробування.

І знову найкращі сини й доньки України, зокрема й Петриківської громади, безстрашно стають на захист рідної землі. Вони мужньо боронять нашу свободу, волю та майбутнє, віддаючи всі сили для перемоги. У цей складний час, коли кожен день наближає нас до перемоги, ми згадуємо подвиги попередніх поколінь. У хвилині мовчання схиляємо голови в глибокій шані перед тими, хто віддав своє життя за Україну, за нашу Петриківку. Вічна і світла пам’ять Героям — минулим і сучасним. Їхній подвиг надихає нас, зміцнює дух і нагадує про цінність миру та незалежності. Пам’ятаємо кожного, хто боровся за нашу свободу, хто віддав найцінніше заради майбутнього.

Ця пам’ять об’єднує нас, дає сили рухатися вперед і боротися за вільну Україну. Ми пишаємося нашими захисниками, які продовжують славні традиції попередніх поколінь, захищаючи рідну землю від ворога. Їхня відвага і самопожертва є найвищим прикладом любові до Батьківщини. Слава Україні! Героям слава!