На Архиєрейській Божественній Літургії владиці співслужили: о. Юрій Максим’юк, парох храму і протопресвітер Печеніжинський, о. Віталій Попадюк, віцеканцлер, о. Володимир Дрозд, протопресвітер Корницький, о. Ігор Андрусяк, суддя церковного трибуналу, о. д-р Андрій Квік, голова Комісії у справах молоді, інші священнослужителі Печеніжинського протопресвітеріату, а також диякон Святослав Козаченко.

У своїй проповіді владика розповів про походження свята Чуда Архистратига Михаїла, підкресливши значення цієї події для віруючих.

«Недалеко міста Ієрополя, тече річка Ликос, яка впадає в кам`яне провалля. Саме там, де вода падає в провалля, стояв колись храм, посвячений в честь Архистратига Михаїла. Того часу в тих краях проповідували слово Боже святі апостоли Іван Богослов та Пилип. Їхніми молитвами вода в джерелі стала цілющою. Звідусіль тут збиралися хворі і силою Божою оздоровлювалися від недуг. До цього джерела приходили люди оздоровлятися, хрестилися і приймали Христову віру. Зцілені люди в подяку Богу збудували величний храм, де відзначалося Чудо Архистратига Михаїла…

В цьому храмі протягом 69-ти років виконував свої обов’язки паламаря християнин по імені Архип. Він прикладом свого життя навернув багатьох людей до віри в Ісуса Христа. Його відданість та віра викликали заздрість у невіруючих, які задумали знищити храм.

Вони викопали канаву, яка зʼєднала в одне русло дві гірські річки і направили течію води на церкву, намагаючись зруйнувати святиню.

Люди, побачивши небезпеку, почали щиро молитися. У відповідь на їхні молитви, з’явився Архистратиг Михаїл. Він ударом свого меча зробив знак хреста у горі, де відкрився отвір, куди й потекла бурхлива вода. Таким чином, храм залишився неушкодженим. Побачивши це диво, невіруючі люди з страхом розбіглися. Християни подякували Господеві за чудесний порятунок і назвали це місце Хони, що означає отвір, або провалля. Ось таке диво учинив Архистратиг Михаїл, і ми нині святкуємо цю подію.

Після проповіді владика Василій подякував о. Юрію Максим’юку за запрошення та організацію храмового свята, відзначаючи важливість подібних подій для єднання громади.

Відтак парох храму висловив вдячність Архиєреєві за очолену ним Літургію та батьківське слово, підкресливши:

«Владико, дякуємо за приклад непохитної віри і незламності духу. Багато людей зазвичай нарікають на життєві труднощі та опускають руки. А Ви, особливо після хвороби, демонструєте витривалість і надію на краще. Ваша стійкість надихає нас усіх.»

Священник звернувся також і до присутніх священників, подякувавши за їхню чисельну присутність та спільну участь у Літургії, що підкреслює єдність духовенства.

Наприкінці о. Юрій подякував усім жертводавцям і активним парафіянам, котрі долучилися до спільної праці на парафії. Особливо він відзначив місцевого мецената, генерала Михайла Кузенка, який минулого року зробив значний внесок у благоустрій храму: перекрив дах церкви та заклав асфальт від центральної дороги до подвірʼя храму.

«Спільними зусиллями ми змогли привести до ладу та облагородити нашу церкву. Тому вам, дорогі парафіяни, висловлюю велику подяку, а Господь Бог хай благословить Вас сторицею. На многії і благії літа!» – сказав священник, висловлюючи надію на подальшу співпрацю.

Опісля владика Василій Івасюк уділив парафіянам своє архипастирське благословення через процедуру мирування. Після цього священники звершили на подвірʼї церкви Чин малого освячення води, що є важливою частиною релігійного обряду.

На завершення о. Віталій Попадюк, від імені присутніх ієреїв, висловив вдячність адміністратору парафії за запрошення та можливість розділити спільне святкове богослужіння з нагоди храмового свята, що свідчить про міцні зв’язки в церковній громаді.

Насамкінець присутні помолилися Отче Наш і Богородице Діво для повного відпусту, а священники окропили парафіян освяченою водою, благословляючи їх на подальше життя.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Світлини: бр. Максим Федюк