Бахісон Равіндран завжди вірив, що він індієць. Народжений від батьків-біженців зі Шрі-Ланки в південноіндійському штаті Тамілнад, 34-річний веб-розробник навчався та працював там, а також мав кілька посвідчень особи, виданих урядом, включаючи індійський паспорт.

Але в квітні на нього чекав шок, коли поліція заарештувала його, заявивши, що його паспорт недійсний. Влада стверджувала, що він не є громадянином Індії «за народженням», оскільки обоє його батьків були шрі-ланкійцями, які втекли до Індії в 1990 році під час громадянської війни.

Довгий час будь-хто, народжений в Індії, мав право на індійське громадянство, але поправка до закону 1987 року вимагала, щоб принаймні один із батьків був громадянином Індії для дитини, народженої після 1 липня того року. Пан Равіндран, який народився в 1991 році через кілька місяців після прибуття його батьків до Індії, минулого тижня заявив Вищому суду Мадраса в Ченнаї, що він не знав про це правило і ніколи не приховував своє походження від влади. Він також повідомив суду, що, як тільки йому стало відомо, що «громадянство за народженням» не є автоматичним в Індії, він негайно подав заяву на «громадянство через натуралізацію».

Але поки що він став «безгромадянським». Його унікальна ситуація висвітлює становище тисяч тамільських біженців зі Шрі-Ланки в Індії, які втекли з острівної держави під час її багаторічного конфлікту у 1980-х роках. За даними уряду Тамілнаду, понад 90 000 з них проживають у південному штаті, як у таборах для біженців, так і за їх межами. Багато хто обрав цей штат як притулок через історичні зв’язки, мовну та культурну схожість і географічну близькість до Шрі-Ланки. І зараз тут проживає понад 22 000 осіб, подібних до пана Равіндрана, народжених в Індії після 1987 року від батьків-тамілів зі Шрі-Ланки. Але десятиліття потому їхній статус громадянства залишається невизначеним.

Частковою причиною є те, що Індія не є підписантом Конвенції ООН про статус біженців 1951 року чи її Протоколу 1967 року і вважає шрі-ланкійських біженців незаконними мігрантами. Закон про поправку до громадянства 2019 року (CAA), який прискорює розгляд заяв від переслідуваних неісламських меншин з сусідніх країн Індії, також виключає тамілів зі Шрі-Ланки.

Статус шрі-ланкійських тамілів є емоційною темою в штаті, з різними політичними партіями, які обіцяють допомогти вирішити їхні проблеми з громадянством. Але для більшості це залишається далекою мрією. Індія надала громадянство першому шрі-ланкійському тамілу лише у 2022 році — К. Наліні народилася за рік до закону 1987 року, який вимагав громадянства Індії принаймні від одного з батьків. Щонайменше 13 тамілів отримали громадянство з тих пір.

Пан Равіндран сподівається, що його справу буде розглянуто незабаром. Він присягає у вірності Індії і каже, що ніколи не має наміру повертатися до Шрі-Ланки. Нещодавно він розповів, що відвідав острівну державу лише один раз у своєму житті — у вересні 2024 року, щоб одружитися зі шрі-ланкійкою. Він каже, що його проблеми почалися після того, як він подав заяву на новий паспорт, щоб включити ім’я своєї дружини цього року. Адвокат Сандеш Сараванан, який представляє пана Равіндрана в суді, розповів, що йому видали новий паспорт після перевірки поліцією, яка знала про його шрі-ланкійське походження. Але Регіональний відділ реєстрації іноземців (FRRO), який курує реєстрацію іноземців в Індії, пізніше повідомив поліцію про походження його батьків.

Пан Равіндран був заарештований минулого місяця за звинуваченнями у шахрайстві, підробці документів та незаконному володінні індійським паспортом і перебував під вартою 15 днів, перш ніж був звільнений під заставу. Побоюючись подальших каральних дій, він звернувся до Вищого суду Мадраса минулого тижня, який наказав владі не вживати жодних примусових заходів до наступного слухання 8 жовтня. «За всі ці роки ніхто ніколи не казав мені, що я не індієць», — сказав пан Равіндран. «Коли мені вперше сказали, що я «безгромадянська особа», я не міг цього прийняти». І тепер пан Равіндран покладає надії на суд, що той погодиться з ним.