добрий день, шановна громадо. не минуло ще і місяця як поховали мого брата Кротенко Олександра, який мужньо, до останнього подиху захищав Україну та українців, кожного з нас, і героїчно загинув на полі бою, залишивши дружину, дітей, батьків сиротами. рана втрати кровить, не затягується, слова путяються, важко складаються в речення. хотіла б висловити вдячність від імені своєї родини всім хто підтримав нас у цей тяжкий час та допоміг в організації похорону Героя — рідних, близьких, жителів громади, керівництво та колег брата, його друзів та однокласників, голові громади та колективу Мринської ОТГ, начальнику IV відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, директору та колективу Мринського ліцею, директору та колективу Мринського садочку, завідувачці та колективу Мринської філії ДПТНЗ “Куликівський ПАЛ”, військовим, однокласникам і друзям мого похресника-племінника Максима, колишнім та теперішнім колегам Юлі, а також всім небайдужим хто провів Захисника в останню дорогу.