У самому серці Золотоноші вшановують визначну постать, яка століття тому стала символом духовної незалежності та непокори імперії. Анатолій Мелес, уродженець Золотоніщини, ще у XVIII столітті кинув виклик московській церковній владі, відстоюючи самостійність Української Церкви. 23 вересня відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку на його честь. Подія зібрала представників місцевої влади, сусідніх громад, духовенство та численних небайдужих золотонісців, які прийшли вшанувати видатну особистість.

Майбутній архімандрит і єпископ Анатолій Мелес походив із козацького роду Мелесів, який вважається засновником нинішніх сіл Мелесівка та Зорівка. Освіту він здобув у престижній Києво-Могилянській академії, володіючи грецькою та латиною. Молоді роки Анатолія Мелеса минули в румунських монастирях, де він перебував поряд зі святим Паїсієм Величковським. Згодом, на Афоні, Мелес прийняв чернечий постриг, а згодом отримав сан архімандрита та єпископа, що свідчить про його глибоку духовність та авторитет.

Повернувшись на українські землі, Анатолій Мелес відважно служив на Запорозькій Січі, ігноруючи благословення російського Синоду та не згадуючи московського патріарха в молитвах. Його зусилля були спрямовані на створення окремої козацької єпархії, що фактично кидало виклик церковній ієрархії того часу. За таку принциповість його неодноразово переслідували, допитували та зрештою відправили на заслання до Сибіру. Проте навіть у суворих умовах вигнання Анатолій Мелес не втрачав свого бунтівного духу. Відомо, що під час етапу він намагався втекти, а пізніше, перебуваючи у Глухові, ходив босим узимку, закликаючи ченців переплавляти дзвони на гармати, що символізувало його готовність до активної боротьби.

Історія роду Мелесів надзвичайно багата на цікаві факти. Брат Анатолія, Федір, прийнявши чернечий постриг як Феофілакт, увійшов в історію як перший український «авіатор». У середині XVIII століття він розробляв власні крила для польоту, мріючи дістатися рідної Золотоноші повітрям. Його сміливі експерименти значно випередили спроби європейських інженерів, які почали подібні дослідження лише майже через століття. Ця історія свідчить про непересічні інноваційні здібності українців.

Встановлення пам’ятного знаку Анатолію Мелесу в Золотоноші – це не просто акт вшанування пам’яті непокірного ченця. Це важливе нагадування про глибокі історичні корені боротьби українців за власну духовну та національну свободу. За словами учасників церемонії, Анатолій Мелес став мостом, що поєднував український козацький світ із православною спільнотою Афону, підтримуючи греків, сербів та болгар у їхніх визвольних прагненнях. Його діяльність мала широкий резонанс.

Новий монумент у рідному краї повертає із забуття постать, яка своїми вчинками доводила: любов до волі та віри не знає ані кордонів, ані страху перед будь-якими імперськими тисками. Це вшанування боротьби за духовну незалежність, що актуально й сьогодні. Історія Анатолія Мелеса надихає на подальшу боротьбу за самобутність.