Ізраїль закрив єдиний міст Алленбі, який з’єднує окупований Західний берег Йордану з сусідньою Йорданією. Це рішення припинило доступ понад двом мільйонам палестинців до зовнішнього світу, створюючи серйозні перешкоди для подорожей та логістики.

Ізраїльське управління аеропортів, яке контролює міст Алленбі, повідомило про його безстрокове закриття з ранку середи «за вказівкою політичного керівництва». Причини такого рішення не були оприлюднені, що викликало значне занепокоєння серед палестинського населення.

Закриття мосту залишило багатьох палестинців на Західному березі без можливості виїхати за кордон за запланованими поїздками. Водночас ті, хто перебуває за межами території, не можуть повернутися додому, що призводить до розлуки родин та зриву особистих планів.

Це рішення було прийняте через кілька днів після того, як двоє ізраїльських військових були застрелені поблизу мосту йорданським стрільцем, якого ліквідували на місці.

Раніше міст був тимчасово закритий після цього інциденту, але згодом знову відкритий. Міст Алленбі, також відомий як міст Короля Хусейна, розташований приблизно на півдорозі між Амманом та Єрусалимом. Він є єдиним офіційним пунктом пропуску між Західним берегом та Йорданією, а також єдиним шляхом до Західного берега, який не проходить через територію Ізраїлю.

Більшість палестинців на Західному березі не мають дозволу на подорожі через ізраїльські аеропорти або інші пункти пропуску. Тому міст Алленбі є життєво важливим сполученням зі світом.

Видатний палестинський політик Мустафа Баргуті назвав це «небезпечним кроком», який означає «ув’язнення» людей на Західному березі та «позбавлення їх єдиного виходу». Він підкреслив, що це рішення порушує зв’язки між сотнями тисяч сімей, які зазвичай підтримують стосунки через Йорданію. Тисячі людей, які опинилися в Йорданії, не мають коштів для оплати готелів і не можуть залишатися там довго. Є матері, які живуть зі своїми дітьми на Західному березі і потребують повернення додому.

У Йорданії проживає понад 2 мільйони зареєстрованих палестинських біженців, а понад половина населення країни (понад 11 мільйонів) має палестинське походження. Йорданія підтримує безпекові, торговельні та дипломатичні зв’язки з Ізраїлем згідно з мирним договором 1994 року, однак вона є активним критиком дій Ізраїлю щодо палестинців.

Максим Джамакан, 23-річний студент-медик з Віфлеєму, розповів, що не зміг виїхати за кордон для проходження важливої практики у своїй медичній освіті. «У мене заплановано місячну ротацію в Німеччині з кардіохірургії. Це була велика можливість для мене та мого майбутнього, мого медичного майбутнього», — сказав він. «Мій літак у суботу, і я планував вилетіти сьогодні до Амману, Йорданія. Тож це жахливо».

Міст Алленбі є ключовим торговельним шляхом для ввезення товарів та медикаментів на Західний берег. Ізраїльська влада стверджує, що близько 9% гуманітарної допомоги, що надходить до Гази вантажівками, проходить через цей міст. Палестинці побоюються, що безстрокове закриття мосту є частиною відповіді Ізраїлю на заяви Великої Британії, Франції, Австралії, Канади та інших країн про визнання Держави Палестина. Ізраїльський уряд назвав ці кроки «винагородою за тероризм». Ультранаціоналістичні міністри закликали Ізраїль анексувати Західний берег. З моменту нападу ХАМАС на південь Ізраїлю, який призвів до загибелі близько 1200 людей та захоплення 251 заручника, що спричинило війну в Газі, Ізраїль значно посилив свій контроль над Західним берегом. Він встановив сотні нових блокпостів по всій території, розпочав масштабну кампанію розширення єврейських поселень та провів великі військові операції проти палестинських груп опору. Значно зросли також напади ізраїльських поселенців на палестинців.

«Це показує, що світова спільнота зазнала повної невдачі у стримуванні Ізраїлю від розширення його репресивної політики», — каже Баргуті. «Ізраїль не буде стримувати себе, якщо не будуть вжиті серйозні каральні заходи». Міст Алленбі був названий на честь британського генерала Едмунда Алленбі, який переміг Османську імперію та отримав контроль над Палестиною у 1917 році. Міст був побудований наступного року. Ізраїль контролює свою сторону мосту з часів Шестиденної війни 1967 року, коли Ізраїль переміг кілька арабських держав. У минулому міст тимчасово закривали під час релігійних свят або з міркувань безпеки.