Турбота про здоров’я ставкової риби є ключовим аспектом для успішного рибництва. Паразити становлять серйозну загрозу, їх активність зростає з підвищенням температури води, досягаючи піку влітку. Нехтування профілактичними заходами може призвести до значних збитків або навіть повної загибелі рибного поголів’я. Враховуючи гідрохімічні показники та щільність риби, рекомендується восени спустити став, провести облов, очищення та лікування. Після цього важливо підготувати водойму до експлуатації, розрахувавши необхідний обсяг та видовий склад для зариблення.

Якщо ставкова водойма тривалий час не проходила рибоводно-меліоративні роботи, на її поверхні може накопичуватися значна кількість умовно-патогенних бактерій. Підвищення температури води може спровокувати спалах бактеріальної інфекції. Ознаки ураження зябрового апарату, такі як некроз та анемічність, часто свідчать про нестачу кисню та органічне забруднення. Для уникнення заморних явищ слід забезпечити надходження свіжої води та аерацію, особливо в теплі періоди.

Для профілактики гельмінтозів рекомендується дегельмінтизація риби. Це можна зробити шляхом додавання антигельмінтного препарату альбендазол до комбікорму (150-200 мг на 1 кг корму), з урахуванням вмісту діючої речовини. Курс лікування становить 3 дні з перервою 10 днів, після чого курс повторюється. Альтернативно, можна використовувати препарати «Риболік» або «Цестозол», дотримуючись інструкцій виробника.

Іхтіопатологічні дослідження можуть виявити ураження риби лернеями – дрібними рачками, що паразитують на коропових та інших прісноводних рибах. Ці паразити викликають запалення шкіри, утворення виразок, вторинні інфекції та можуть призвести до загибелі. Така ситуація часто виникає через надмірне скупчення риби різних вікових груп та безконтрольне зариблення. Для лікування лернеозу рекомендується використання суміші сульфату міді (5 частин) та сульфату заліза (2 частини) з розрахунку 7 г/м³ у місцях скупчення риби.

Для зниження органічного навантаження та покращення загальної іхтіопатологічної ситуації доцільно вносити у воду негашене вапно (100-150 кг/га) навесні та восени. Цю процедуру слід проводити щонайменше двічі на рік, з обов’язковим контролем гідрохімічних показників. Вапно вноситься у вигляді молочка після приготування маточного розчину.

Первомайське районне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області наголошує на необхідності суворого дотримання рибоводно-технологічних і ветеринарно-санітарних правил при вирощуванні риби. При завезенні риби з інших господарств чи країн обов’язковим є профілактичне карантинування, особливо для плідників та ремонтного молодняку, від епізоотичного благополуччя яких залежать подальші рибоводні процеси.

Щорічно рибу слід три-чотири рази піддавати ветеринарному огляду та іхтіопатологічному дослідженню, що передбачено «Ветеринарно-санітарними правилами для рибницьких господарств». Контрольні облови рекомендовано проводити двічі на рік (ІІ та ІІІ квартали) під час вегетаційного періоду. Лабораторні дослідження вітчизняної риби проводяться двічі на рік з кожного водоймища під час ветеринарно-санітарної паспортизації. Всі ставки мають бути обстежені, досліджені, а результати оформлені відповідними ветеринарними свідоцтвами. Правильний догляд та профілактика хвороб є запорукою запобігання масовій загибелі риби та забезпечення високих показників вилову.

Дізнатися більше інформації від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області можна на сторінці у Facebook: https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/.