Дорогі наші захисники і захисниці! Шановні родини воїнів! Дорогі земляки!

Сьогодні – особливий день, сповнений глибоких почуттів: гордості за наших героїв, болю за втрати, сліз вдячності та щирої молитви за мир і Перемогу. Це день, коли ми особливо гостро усвідомлюємо, що свобода – це не дар, а результат щоденної боротьби та вибору. Український народ платить високу ціну за право бути собою, за своє майбутнє.

Ми безмежно вдячні найкращим синам і донькам України, які поставили свій обов’язок понад особисті мрії, кар’єру та спокій. Вони стали живим щитом, який захищає нас від війни. Серед цих мужніх людей – багато мешканців Зміївської громади. Наші земляки боронять Україну на найгарячіших ділянках фронту, у штурмових підрозділах, серед артилеристів та медиків. Ми пишаємося кожним із них, кожною героїчною душею.

Поки вони стоять, стоїть Україна. Стоїмо разом з ними і ми, їхня громада.

Ми схиляємо голови перед вічною пам’яттю Героїв, які віддали своє життя за свободу України і ніколи не повернуться додому. Імена полеглих захисників із нашої Зміївської громади назавжди закарбовані в наших серцях. Ми докладемо максимум зусиль, щоб їхні подвиги, їхні обличчя та історії не були забуті майбутніми поколіннями.

У ці непрості часи наша громада стала ще сильнішою та згуртованішою. Кожен українець, де б він не був, робить свій внесок у спільну Перемогу. Ми працюємо для фронту, підтримуємо наших воїнів, допомагаємо одне одному. Бо розуміємо: у тилу також триває важлива боротьба. Кожна добра справа, кожна ініціатива – це неоціненний внесок у нашу майбутню перемогу.

Сьогодні я висловлюю щиру вдячність усім, хто бореться за Україну – як на передовій, так і в глибокому тилу. Дякую тим, хто чекає визволення з ворожого полону. Особлива подяка – родинам військових за їхню неймовірну витримку, мужність та непохитну віру. Дякую кожному жителю громади за єдність, силу духу та небайдужість.

Нехай Господь оберігає наших воїнів від усіх лих. Нехай усі захисники якнайшвидше повернуться до своїх домівок живими і здоровими. Нехай мир та довгоочікувана Перемога якнайшвидше запанують на нашій рідній українській землі.

Слава Україні! Слава нашим Героям!

Дорогі наші захисники і захисниці!
Шановні родини воїнів!
Дорогі земляки!

Сьогодні день, у якому тісно переплелись гордість і біль, сльози і вдячність, молитва і надія. День, коли ми усвідомлюємо, що свобода — це не подарунок. Це вибір. Це боротьба. Це ціна, яку щодня платить український народ за право бути собою.

Ми вдячні найкращим синам і донькам України, які відклали свої мрії, роботу, навчання, і стали щитом між нами і війною. Серед них – чимало мешканців Зміївської громади. Наші хлопці і дівчата – у найгарячіших точках фронту, на передовій, у штурмових підрозділах, в артилерії, у медичних частинах. Ми пишаємося кожним із них.

І поки вони стоять – стоїть Україна. Стоїмо всі ми.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, хто вже ніколи не повернеться додому. Імена полеглих з нашої громади назавжди залишаться в нашій пам’яті. І ми зробимо все можливе, щоб їх обличчя і їх історії не були забуті.

У часи випробувань наша громада стала ще міцнішою. Ми згуртувались. Кожен на своєму місці працює для фронту, підтримує військових, допомагає одне одному. Бо розуміємо: у тилу теж свій фронт. І кожна добра справа, кожна ініціатива – це цеглинка до нашої спільної Перемоги.

Сьогодні я дякую всім, хто стоїть за Україну – на передовій і в тилу. Хто чекає волі у ворожому полоні. Дякую родинам військових – за терпіння, мужність і віру. Дякую всім жителям громади – за єдність і небайдужість.

Нехай Господь оберігає наших воїнів.
Нехай усі захисники повертаються додому живими.
Нехай мир і Перемога якнайшвидше прийдуть на українську землю.

Слава Україні! Слава нашим Героям!
[fb_vid id=