Сьогодні, 05 жовтня 2025 року, виповнюється річниця світлої пам’яті, як захищаючи Батьківщину від ворога, загинув на фронті наш земляк із села Адампіль Володимир Знаємський. Його героїзм на Харківському напрямку назавжди залишиться в наших серцях. Володимир Миколайович Знаємський, якому було лише 55 років, народився 17 жовтня 1969 року в с.Яблунівка, Старосинявського району, Хмельницької області. Його життя було сповнене відданості та праці, а останні дні — незламності перед обличчям ворога.

Шкільний шлях Володимира почався у 1976 році в Яблунівській початковій школі. Він продовжив навчання у Цимбалівській восьмирічній школі, а старші класи завершив у Мшанецькій середній школі (нині Мшанецький ліцей) у 1986 році, здобувши кваліфікацію «Тракторист-машиніст третього класу». Його перший трудовий досвід був пов’язаний із землею, що згодом стало його покликанням.

У 1986 році він вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, де отримав диплом агронома у 1991 році. Сільське господарство стало справою його життя, якій він присвятив багато років.

Перед тим, як повністю присвятити себе агрономії, Володимир Миколайович пройшов строкову військову службу в армії, служив у Німеччині з 1988 по 1989 рік. Цей досвід, ймовірно, загартував його характер і підготував до майбутніх випробувань.

Після служби він повернувся до мирної праці. Спочатку трудився головним агрономом у місцевому колгоспі с.Цимбалівка, а потім перевівся агрономом до господарства с.Буглаї, де працював до 2004 року. Його знання та досвід були цінними для розвитку аграрного сектору.

У 2004 році родина Знаємських переїхала до с.Адампіль. Тут Володимир Миколайович продовжив свою професійну діяльність, працюючи агрономом у ФГ «Роксолана». Однак, у зв’язку зі складними часами у сільському господарстві, він змінив сферу діяльності, почавши працювати оператором газової котельні в Адампільській ЗОШ І-ІІІ ст.

З початком повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року, Володимир Миколайович був мобілізований. Він був направлений на військову службу, проходив підготовку у Ярмолинцях, служив під Києвом, а згодом його бойовий шлях проліг на Харківський напрямок, до 3-ї танкової бригади. Там він виконував важливе завдання – водієм швидкої допомоги, доставляючи медиків та евакуюючи поранених з небезпечних зон.

Трагічно, 5 жовтня 2024 року, під час виконання чергового завдання, автомобіль швидкої допомоги, в якому перебували медики, поранені та молодший сержант Знаємський, потрапив під ворожі авіаудари. Усі 13 осіб, що знаходилися в укритті, загинули. Володимир Миколайович віддав своє життя, захищаючи інших, вірний військовій присязі. Його загибель стала великою втратою для громади.

15 листопада 2024 року, рішенням Старосинявської селищної ради, Володимира Знаємського було посмертно нагороджено нагрудним знаком та дипломом «Почесного громадянина Старосинявської громади». Він також був відзначений медаллю «Ветеран війни». Ці нагороди є свідченням його вагомого внеску та жертовності.

У Героя залишилася любляча родина: мати Галина Пилипівна Знаємська, брат Микола Миколайович Знаємський з родиною, дружина Наталія Василівна Знаємська, син Олексій Володимирович Знаємський, донька Басок Олена Володимирівна з сім’єю та онук Максимільян. Пам’ять про Володимира Знаємського, як про сумлінного трудівника та відважного захисника, назавжди залишиться в серцях земляків. Вічна пам’ять захиснику України! Герої не вмирають, вони живуть у наших спогадах і вдячності нащадків.