Сьогодні, 5-го жовтня, минає річниця від дня загибелі нашого Героя, Андрія Пчоли. Його життя, обірване війною, назавжди залишиться в пам’яті земляків та побратимів.

Народився Андрій 3 вересня 1991 року. Шкільні роки він провів у Вишгородоцькій середній школі, де успішно брав участь в олімпіадах з математики та фізики, а також у спортивних змаганнях, демонструючи свою багатогранність.

Андрій був не лише відважним воїном, а й люблячим сином, турботливим батьком маленького Макарчика, який ростиме, знаючи про подвиги тата лише з розповідей близьких. Він був надійним другом, щирим односельчанином, людиною, на яку завжди можна було покластися.

1-го травня 2024 року Андрій був мобілізований. Його військовий шлях розпочався з навчання у с. Старичі Львівської області, продовжився у Великій Британії. У серпні він повернувся до України та вступив до лав 95-ої десантно-штурмової бригади. Спочатку ніс службу на Житомирщині, згодом був переведений на Сумщину. У вересні 2024 року отримав поранення руки і проходив лікування у Сумах.

За час служби Андрій зарекомендував себе як надзвичайно мужній та стійкий боєць. Він сумлінно виконував свій обов’язок, користувався глибокою повагою серед товаришів та підлеглих, демонстрував високий рівень мотивації та видатні особисті якості. Після повернення з реабілітації, як один із найвідданіших воїнів, він отримав завдання взяти участь у Курській операції. На жаль, 5 жовтня 2024 року, під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Обод Курської області російської федерації, наш Герой зник безвісти. 10 жовтня 2024 року батьки отримали страшну звістку про загибель сина. Він до останнього подиху був вірний військовій присязі, проявляючи незламність та мужність у бою за нашу Батьківщину. 14 жовтня 2024 року його з почестями поховали на Волині.

Вічна пам’ять та світла слава Герою! Навіки в строю!