Російська Федерація активно вербує колишніх військовослужбовців, бійців спецпідрозділів та розвідки з Афганістану для участі у війні проти України. Особлива увага приділяється тим, хто знайшов прихисток в Ірані після приходу до влади Талібану. Ця інформація походить від співробітника Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Олега Александрова, передає «Укрінформ». Українська розвідка відзначає активну діяльність російських спецслужб на території Афганістану. За словами Александрова, вербуванню сприяє рішення США про припинення програми тимчасового захисту для афганських громадян, що призводить до депортації біженців з Ірану, і Росія використовує цю ситуацію. Російські вербувальники обіцяють афганським військовим від 1,5 до 2,5 тисяч доларів США щомісяця, а також можливість отримання громадянства або тимчасової посвідки на проживання в Росії. Загальна чисельність афганських військових, підготовлених інструкторами з країн НАТО, оцінюється приблизно в 20-25 тисяч осіб. Крім того, російські спецслужби шукають найманців в Ірані, пропонуючи їм роботу з охорони об’єктів у РФ. Для цього використовуються вербувальні центри, пов’язані з ГРУ, такі як ПВК «Редут» і «Конвой», а також різноманітні релігійні організації. Найманців переважно перевозять літаком з Ірану до Росії, направляючи їх до військових центрів у Ростовській, Воронезькій або Казанській областях для проходження вишколу.

Вербування до російської армії відбувається також на території Іраку. Там діє група іракців, які є громадянами РФ, і проводить кампанію з залучення місцевих громадян до російських збройних сил. Іракцям пропонують зарплату у розмірі 2,5-3 тисяч доларів США, медичне лікування у разі поранення, 10 тисяч доларів США на придбання або будівництво житла в Росії, а також можливість отримання російського громадянства для них та їхніх батьків. За даними СЗР, наразі у складі російської армії воює близько 1,4 тисячі громадян Іраку. У країнах Африки та Близького Сходу, зокрема в Ємені, Ефіопії та Судані, до вербування найманців залучають російські дипломатичні представництва, які забезпечують консульський супровід для в’їзду найманців до Росії. У країнах Латинської Америки і Карибського басейну найманці здебільшого потрапляють на військову службу до армії РФ через платформи «Телеграм» і „ТікТок“. Сотрудники розвідки отримують звернення від громадян цих країн, які просять допомогти розірвати контракти з російською армією та повернутися на батьківщину. Раніше повідомлялося, що ЗСУ взяли в полон двох найманців із Камеруну, які детально розповіли про свої мотиви.

Вербування найманців для війни в Україні з боку Російської Федерації є системним процесом, що охоплює різні регіони світу. За даними української розвідки, Росія активно залучає колишніх афганських військовослужбовців, які опинилися в Ірані. Це відбувається на тлі припинення американської програми тимчасового захисту для афганців, що створює умови для депортації та, відповідно, для російської вербувальної діяльності. Обіцянки фінансової винагороди, можливості отримання громадянства або посвідки на проживання в РФ є основними стимулами для цих осіб. Крім Афганістану, Росія також вербує громадян Ірану, пропонуючи їм посади охоронців об’єктів на території Росії. Ця діяльність координується через структури, пов’язані з російською військовою розвідкою, а також через релігійні організації. Вербувальні центри, такі як ПВК «Редут» і «Конвой», відіграють ключову роль у цьому процесі. Перевезення найманців до Росії здійснюється переважно авіатранспортом, з подальшим їхнім спрямуванням до військових центрів для підготовки. Аналогічна ситуація спостерігається і в Іраку, де громадяни РФ вербують місцеве населення, пропонуючи значні фінансові виплати, допомогу з житлом та можливість отримання російського громадянства. Зазначається, що значна кількість громадян Іраку вже воює у складі російської армії. Російські дипломатичні представництва також залучені до вербування у країнах Африки та Близького Сходу, забезпечуючи консульський супровід для найманців. У Латинській Америці та Карибському басейні вербування відбувається через популярні соціальні мережі, такі як «Телеграм» і «ТікТок». Звернення громадян цих країн до своїх консульських установ з проханням про допомогу у розірванні контрактів свідчать про труднощі та небажання продовжувати участь у війні.