Сьогодні, 5 вересня 2024 року минає друга річниця як перестало битися серце Героя, патріота, земляка Коцура Володимира Петровича. 

Володимир Петрович народився 28 вересня 1971 року в селі Слобідка-Охрімовецька. Зростав у сім’ї колгоспників Коцура Петра і Марії, батьки працювали на ниві та фермі. Був здоровим і розумним хлопчиком, всім цікавився. Жив по сусідству з Папашом Михайлом, до якого часто любив заглядати, адже той мав мотоцикл, і хлопець допомагав йому з ремонтом.

У школі був уважним, хорошим учнем. У 1987 році закінчив Слобідко-Охрімовецьку школу і вступив в Барське СПТУ-8 (сьогодні – Барський професійний будівельний ліцей). Після закінчення навчання в училищі Володимир працював у місті  Бершаді Вінницької області на будівництві.

В 1990 році був призваний на службу в армію. 3 роки прослужив в Німеччині, де здобув повагу, подяки й нагороди.

Після демобілізації одружився. Народився син Юрій, але сімейне життя не склалося. Далі працював у колгоспі на фермі з раннього ранку до пізньої ночі. Одружився вдруге. Народився син Владислав.

Володимир з 2004 року працював у Києві на будівництві багатоповерхівок. Було дуже важко, але він ніколи не скаржився. Був доброю людиною, поважав свою сім’ю, батьків, був хорошим сім’янином, з дружиною прожили у парі 26 років, любив та завжди підтримував синів. У нього завжди була посмішка на обличчі. 

6 березня 2022 року пішов захищати нашу країну. Служив у 68 Єгерській бригаді на посаді зв’язківця. Сержант Володимир Коцур був відповідальним воїном, ніколи не скаржився що йому важко, завжди говорив у нього все  добре. Та 5 вересня 2022 року його душа полетіла в небеса. Рідним його дуже не вистачає…

Вічна пам’ять Герою Віньковеччини. Співчуття рідним і близьким…

Інформацію зібрано та надано Віньковецька центральна бібліотека.

« повернутися