Прокуратура Австралії подала апеляцію на вирок “грибної вбивці” Ерін Паттерсон, стверджуючи, що він був “явно недостатнім”.

Минулого місяця Паттерсон, 51 рік, була засуджена до довічного ув’язнення без права на звільнення протягом щонайменше 33 років за вбивство трьох родичів та спробу вбивства ще одного за допомогою токсичного грибного обіду.

У понеділок, в останній день для подання апеляції, Департамент Державного обвинувачення (DPP) підтвердив, що подав апеляцію “на підставі того, що вирок, винесений Ерін Паттерсон, є явно недостатнім”.

Термін ув’язнення Паттерсон – один із найдовших, коли-небудь призначених жінкам-злочинницям в Австралії – означає, що вона буде у віці за 80, перш ніж зможе подати заяву на умовно-дострокове звільнення.

Минулого тижня її адвокат Річард Едні повідомив суду в Мельбурні, що вона має намір оскаржити свій вирок, хоча офіційно це ще не було подано.

Апеляція Паттерсон не є автоматичним правом. Її юридична команда повинна переконати апеляційний суд штату Вікторія, що були юридичні помилки, і що він повинен розглянути апеляцію. Деталі щодо підстав для апеляції не надаються.

Високий суспільний інтерес до її справи спричинив медіа-ажіотаж, і журналісти, подкастери та творці документальних фільмів з усього світу – а також представники громадськості – з’їхалися до невеликого суду в сільському містечку Морвелл.

Паттерсон вбила своїх свекрів Дона та Гейл Паттерсон (обом по 70 років) та сестру Гейл, Хізер Вілкінсон (66 років), подавши їм індивідуальні порції яловичого велінгтона, що містив смертельно отруйні гриби, у своєму домі у Вікторії у 2023 році.

Чоловік Хізер, Ян Вілкінсон, місцевий пастор, пережив обід завдяки тижням перебування в лікарні та досі має проблеми зі здоров’ям, пов’язані з отруєнням.

Розлучений чоловік Паттерсон, Саймон Паттерсон, мав бути присутнім на обіді, але скасував його в останню хвилину, частково через своє переконання, що його дружина роками намагалася його отруїти.

Після суду стало відомо, що він настільки важко хворів після вживання кількох її страв у минулому, що перебував у комі, йому видалили значну частину кишківника, і його родині двічі казали прощатися з ним, оскільки не очікувалося, що він виживе після своїх недуг.

Під час винесення вироку суддя Крістофер Біл погодився, що злочини Паттерсон були найгіршими у своєму роді, але зазначив, що його рішення дозволити умовно-дострокове звільнення було зумовлене “суворими умовами ув’язнення”, з якими вона стикалася.

Він зазначив, що на момент винесення вироку вона провела 15 місяців в одиночному ув’язненні, і заради її власної безпеки існувала “значна ймовірність” того, що вона може провести більше часу в ізоляторі, де ув’язненим не дозволено спілкуватися, а їжа доставляється через невеликий отвір у дверях камери.

Суддя зазначив, що репутація Паттерсон та високий рівень медійної та громадської уваги до справи означають, що вона, ймовірно, “залишиться відомим в’язнем протягом багатьох років, і, як наслідок, залишиться під значним ризиком з боку інших ув’язнених”.

Суддя Біл далі описав поточні умови ув’язнення Паттерсон у жіночій в’язниці максимального рівня безпеки – Центрі Дами Філліс Фрост у Мельбурні – де вона проводить 22 години на добу у своїй камері без контакту з іншими ув’язненими через її “статус головного правопорушника”.