🕯 Ще один Герой з Бориславської громади – на щиті…

З невимовним болем повідомляємо про загибель Захисника України, нашого земляка Головчанського Миколи Васильовича. Його життя, сповнене відваги та самопожертви, обірвалося на полі бою, але пам’ять про його подвиг житиме вічно.

Микола народився 24 січня 1996 року в мальовничому селі Попелі. З дитинства він був сповнений енергії та прагнення до знань. Закінчив Попелівський заклад загальної середньої освіти, де проявив себе як сумлінний учень. Згодом, продовжив навчання у Бориславському професійному ліцеї, здобувши фах електрика. Його майстерність та відповідальність були помітними вже тоді.

У 2016 році Микола пройшов строкову службу в армії, здобувши перші військові навички та розуміння обов’язку перед Батьківщиною. Цей досвід, безперечно, загартував його. У 2018 році розпочав новий, щасливий етап життя — одружився та створив свою родину, подарувавши світу майбутнє.

З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Микола, не вагаючись, став на захист України. Він був одним із тих, хто добровільно пішов боронити рідну землю. Його серце не могло залишатися байдужим, коли на його країну сунув ворог. Він не зміг сидіти вдома, поки його народ страждав.

Спочатку воїн служив у 703 окремій бригаді підтримки, де здобував цінний досвід. Згодом, його шлях проліг до легендарної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, де він продовжував боротися за свободу України.

На жаль, 7 березня 2025 року, Захисник Микола Васильович загинув, виконуючи свій військовий обов’язок поблизу населеного пункту Нікольський Суджанського району Курської області. Його життя стало жертвою у боротьбі за нашу незалежність.

У воїна залишились найрідніші люди: любляча дружина, маленька донечка, турботлива мати, батько, бабуся, брат та сестри. Наша громада глибоко співчуває рідним та близьким Героя. Ми розділяємо ваш біль і шануємо пам’ять про Миколу.

Схиляємо голови перед його подвигом та жертовністю. Микола Головчанський віддав своє життя за свободу всього народу, за мирне майбутнє наших дітей. Його ім’я назавжди закарбується в історії України, а пам’ять про нього ніколи не згасне у наших серцях.

Розклад прощання з Героєм буде повідомлено згодом. Ми зберемося, щоб вшанувати його пам’ять.

Вічна слава Герою! Його ім’я навіки в наших серцях.