## 10 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я: ПОДОЛАННЯ СТИГМИ В УКРАЇНІ

10 жовтня – це не просто дата в календарі, це Всесвітній день ментального здоров’я, день, коли ми маємо звернути особливу увагу на стан психічного благополуччя в Україні. На жаль, ментальне здоров’я в Україні – це тема, про яку досі часто говорять пошепки. Десятки тисяч українців щодня борються не лише з власними недугами, а й зі стигмою, осудом та нерозумінням, які неріді часто походять навіть від найближчих людей.

**Тривожність, депресія, посттравматичний синдром, панічні атаки** – це не ознаки слабкості, не вигадка і не тимчасова примха. Це – реальні захворювання, які вимагають серйозної уваги, емпатії та, найголовніше, фахового лікування. Ігнорування цих проблем може призвести до значних страждань та погіршення якості життя.

**Війна, що триває,** значно загострила ситуацію з психічним здоров’ям українців. Мільйони людей переживають втрати, розлуку з близькими, постійний страх, стрес та емоційну напругу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сьогодні майже кожен другий українець демонструє симптоми ментального розладу – від легкої тривоги до серйозних психічних станів, що потребують комплексного підходу до лікування.

### Шлях до зцілення: надія та підтримка

Незважаючи на складність ситуації, в Україні з’являється і світло. Все більше людей наважуються звертатися за допомогою до психологів, психіатрів, готових відкрито говорити про свій стан. Паралельно зростає кількість кваліфікованих фахівців, волонтерів та організацій, які самовіддано працюють у сфері ментального здоров’я, надаючи необхідну підтримку та ресурси.

**Ментальне здоров’я – це не розкіш, це фундамент повноцінного життя.** Ми маємо спільно навчитися приймати, розуміти та підтримувати одне одного. Саме слова підтримки, такі як: «Ти не сам. Я поруч. І ми впораємось», можуть стати найважливішими для людини, яка переживає складні часи. Кожен із нас має потенціал стати опорою для когось іншого. Будь ласка, не ставтеся з насмішкою до людини, яка наважилася розповісти вам про свій біль. Натомість, вислухайте, будьте поруч, дайте їй відчути, що її почули та зрозуміли.

Не тримайте біль і проблеми в собі – говоріть про них. І не бійтеся звертатися до психолога: це не соромно, це – прояв сили, самоповаги та турботи про своє психічне благополуччя. Пам’ятайте, що ваше психічне здоров’я має таке ж значення, як і фізичне.