В Індонезії, далеко від людських очей, дайвери здійснили історичну зйомку. Вони зафіксували на камеру живого сулавеського целаканта – дивовижну істоту, що є живим свідченням еволюції. Цей унікальний вид, який називають “живою копалиною” за його давні еволюційні корені, був сфотографований технічними дайверами Алексісом Шапюї та Жульєном Леблоном. Неймовірні кадри, опубліковані у науковому виданні Scientific Reports, були зроблені під час занурення біля узбережжя Північного Малуку. Це справжня знахідка для науки, що підтверджує існування цього древнього виду в природному середовищі.

Целакант – це доісторична риба, яка вражає своїми лопатевими плавцями, що нагадують кінцівки. Ця повільна істота була помічена на вражаючій глибині 144 метри, спокійно плаваючи над вулканічним схилом. Це перший випадок, коли люди змогли побачити та зафіксувати сулавеського целаканта в його природному, глибоководному домі. “Ми бачили обриси на сонарі, нечіткі силуети з дистанційно керованих підводних апаратів. Але дивитися йому в очі, плаваючи всього в декількох метрах від нього, – це зовсім інше. Це жива історія”, – ділиться враженнями Шапюї, підкреслюючи емоційну глибину моменту. Виявлення целаканта в його природному середовищі є надзвичайно важливим для розуміння еволюційних процесів.

Довгий час вважалося, що целаканти назавжди зникли з лиця Землі. Однак, випадкова знахідка біля берегів Південної Африки у 1938 році кардинально змінила наукову думку. Ця подія стала початком нового етапу в дослідженні глибоководних мешканців. Відтоді було ідентифіковано два види целакантів: Latimeria chalumnae, який мешкає у західній частині Індійського океану, та L. menadoensis, вперше виявлений у 1997 році в Індонезії. Ці відкриття підтверджують, що “живі копалини” все ще населяють нашу планету.

Сулавеські целаканти приваблюють вчених не лише своєю рідкістю, але й надзвичайним еволюційним значенням. Їхній рід налічує понад 400 мільйонів років, що робить їх старшими за динозаврів, квіткові рослини та навіть комах. Це робить вивчення целаканта ключовим для розуміння ранніх етапів розвитку хребетних тварин та еволюції життя на Землі. Знайомство з цим видом дозволяє зазирнути у далеке минуле нашої планети.

Риба, зафіксована на камеру, мала довжину близько 1,1 метра. Вона демонструвала незвичну поведінку, тримаючи спинний плавець вертикально протягом усієї зустрічі. Дослідники припускають, що целакант міг використовувати свої лопатеві плавці для стабілізації в умовах холодної, спокійної течії. Температура води коливалася в межах 19-20 °C, що значно прохолодніше за поверхневі води (29-30 °C). Це свідчить про адаптацію цього виду до специфічних умов глибоководного середовища. Сулавеський целакант демонструє унікальні адаптації до свого середовища.

Згідно з дослідженнями, целаканти досягають статевої зрілості приблизно у 40 років, а їхня вагітність може тривати до п’яти років. Ці надзвичайно тривалі репродуктивні цикли, у поєднанні з повільним метаболізмом, зумовленим холодними умовами глибоководних вод, допомагають їм економити енергію. Проте, це також робить їх надзвичайно вразливими до будь-яких змін у середовищі існування або раптової втрати популяції. “Indian Defence Review” зазначає, що повільний метаболізм целаканта робить його вразливим до змін. Це важлива інформація для природоохоронців.

Поведінка риби, яку спостерігали дайвери, вказує на те, що вона, ймовірно, відпочивала або шукала їжу, коли її виявили. Це суперечить попереднім припущенням, що целаканти ховаються в печерах вдень. Замість цього, цей екземпляр сулавеського целаканта був помічений у відкритій воді, що дає нові дані про його спосіб життя. Спостереження у відкритій воді змінюють уявлення про поведінку целакантів.

Д-р Джино Ліммон, співавтор дослідження, підкреслює важливість захисту цих унікальних істот: “Захист цієї риби не є ностальгією. Йдеться про визнання того, що глибоке море все ще зберігає критично важливе біорізноманіття, і частина його висить на волосині”. Його слова підкреслюють екологічну цінність целаканта та необхідність збереження його середовища існування. Захист целаканта – це збереження біорізноманіття планети.

З огляду на це, Міністерство морських справ Індонезії активно працює над розробкою нових рекомендацій щодо створення охоронних зон у грибоководних рифових екосистемах. Успіх цих заходів залежатиме від регіонального фінансування та активної співпраці на місцевому рівні. Індонезія планує створити нові охоронні зони для захисту целакантів. Це важливий крок для збереження цього рідкісного виду.

Інші цікаві дослідження

Як писав УНІАН, раніше вчені виявили таємничий вулкан на дні Тихого океану. Йдеться про вулкан Axial Seamount, який розташований на дні океану, де стикаються тектонічні плити, утворюючи своєрідну “природну лабораторію” та може вивергнутися у будь-який момент. Це дослідження розширює наші знання про геологічні процеси на Землі.

Також вчені повідомляли, що за межами сонячної системи блукає планета, яка розширюється вражаючими темпами. Мова йде про об’єкт Cha 1107-7626, маса якого у 5-10 разів більша за масу Юпітера та розташована на відстані близько 630 світлових років у сузір’ї Хамелеона. Це відкриття свідчить про дивовижні процеси, що відбуваються у космосі.

Вас також можуть зацікавити новини: