Естонія, Латвія та Литва активно розробляють детальні плани цивільної евакуації на випадок потенційної агресії з боку Росії. Ці плани охоплюють сценарії, які передбачають переміщення сотень тисяч людей у разі вторгнення або навіть ескалації військової присутності РФ поблизу їхніх кордонів. Ці оборонні заходи є прямою відповіддю на значне збільшення військових витрат Росією після 2022 року, відколи розпочалася повномасштабна війна проти України.

Занепокоєння через агресію РФ

Країни Балтії вже неодноразово висловлювали занепокоєння щодо зростання загрози з боку Москви, попереджаючи своїх партнерів по НАТО. Вони фіксують не лише провокаційні дії російських винищувачів та безпілотників, але й активізацію кібератак та дезінформаційних кампаній, що створює комплексну загрозу безпеці регіону.

Незважаючи на офіційні заяви Росії про відсутність намірів атакувати країни НАТО, влада у Вільнюсі, Ризі та Таллінні розуміє, що після подій 2022 року такі запевнення втратили свою вагу. Особливу увагу приділяють цивільній обороні та підготовці до можливих надзвичайних ситуацій.

“Загрози можуть бути різноманітними — від прямого військового вторгнення до складних диверсій чи скоординованих провокацій”, — зазначив Ренатас Пожела, керівник литовської пожежно-рятувальної служби, яка безпосередньо бере участь у плануванні заходів цивільної оборони. Його коментар підкреслює серйозність підготовки.

Які сценарії розглядаються

За словами Пожели, один із найбільш тривожних сценаріїв передбачає “зосередження значного російського військового угруповання вздовж кордонів країн Балтії з метою швидкого захоплення територій протягом кількох днів або тижня”. Такий розвиток подій вимагає негайного реагування та планування.

Інші потенційні загрози включають саботаж ключової транспортної інфраструктури, масовану кампанію дезінформації, штучно спровоковані заворушення серед російськомовних меншин або створення штучної міграційної кризи, що може дестабілізувати ситуацію.

Під час нещодавніх навчань у Литві було успішно евакуйовано сотню людей із Вільнюса, але реальні плани передбачають набагато більший масштаб — до 400 тисяч осіб, які можуть опинитися в зоні ризику в межах 40 км від кордонів Росії та Білорусі. Ця цифра свідчить про масштаби потенційної кризи.

Як виглядатиме евакуація

У містах створюються спеціальні пункти збору, формуються запаси необхідних ресурсів, таких як вода, матраци та медикаменти, а також детально визначаються маршрути руху транспортних засобів. Наприклад, у Каунасі розглядається можливість розміщення до 300 тисяч осіб у різних установах, включно зі школами, церквами та спортивними аренами, що демонструє масштаби підготовки.

Для тих, хто вирішить евакуюватися власним автотранспортом, будуть призначені другорядні дороги. Це дозволить звільнити основні магістралі для руху військових колон та екстрених служб, забезпечуючи безперешкодне переміщення.

“Ми готові до будь-яких викликів, і це є найголовнішим. Ми сумлінно виконуємо свою домашню роботу”, — підкреслив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, висловлюючи впевненість у підготовці країни.

Евакуація за межі Балтії поки не планується

Незважаючи на географічну близькість до Польщі, жодна з країн Балтії наразі не розробляє детальних сценаріїв виїзду цивільного населення за межі своїх кордонів. Основна причина полягає у стратегічній вразливості Сувалкського коридору — вузької ділянки суходолу, яка забезпечує зв’язок Балтійських країн з рештою Європи.

Естонія планує тимчасове переселення до 10% свого населення, зосередившись на мешканцях прикордонних районів. Латвія ж прогнозує, що до третини громадян можуть бути змушені тимчасово залишити свої домівки у випадку реальної загрози, що потребуватиме значних логістичних зусиль.

“Ми не прагнемо сіяти паніку серед населення, але повинні бути абсолютно готові до будь-якого розвитку подій”, — підсумував Івар Май, радник естонського рятувального департаменту, наголошуючи на важливості превентивних заходів.

Нагадаймо, нещодавно естонські прикордонники тимчасово закрили пункт пропуску “Саатсе” на кордоні з Росією через зростання активності російських військових поблизу прикордонної території, що свідчить про реальність загроз.