Сьогодні особливий день для всієї громади: золотий фонд нашого краю поповнився ще одним шанованим іменем. Своє 100-ліття відзначає поважний житель села Манжелія Михайло Дмитрович Михайлець. Його довге життя — це ціла епоха, сповнена наполегливої праці, незламної мужності, глибокої любові до родини та рідної української землі. Життєвий шлях Михайла Дмитровича — це справжній приклад для наслідування.

Наш ювіляр зустрів цей визначний день у доброму настрої, з щирою усмішкою та теплом у серці. Його оселя наповнилася голосами гостей, щирими словами та зворушливими спогадами. Михайло Дмитрович з вдячністю приймав вітання, згадуючи шлях, який був непростим, але надзвичайно гідним: він знав як радощі, так і тяжкі випробування, самовіддану працю та заслужені перемоги.

Михайло Дмитрович Михайлець народився 13 жовтня 1925 року у селі Романівка, що на той час входило до Семенівського району Кременчуцького округу. У простій селянській родині виховувалося четверо дітей, і Михайло був найстаршим. Він здобув освіту — 7 класів. Понад сім років свого життя Михайло Дмитрович присвятив службі в армії, з них три роки пройшли в умовах воєнного часу. Мав високе звання старшини. За свої заслуги був нагороджений двома орденами та 13 медалями. У 1950 році його було звільнено у запас.

Повернувшись до рідної Романівки, Михайло Дмитрович активно долучився до праці. Він працював на будівництві Глобинського елеватора, пізніше — як поштар. Також він був робітником на місцевому цегельному заводі, фуражиром на свинофермі. А роки перед виходом на пенсію він присвятив роботі обліковцем у рільничій бригаді. Його трудова біографія свідчить про працьовитість та відданість справі.

З дружиною Марією вони прожили довге і щасливе життя, сповнене взаємної любові та підтримки. На жаль, вірна подруга пішла у засвіти у 2006 році. У родині Михайлеців народилося двоє доньок: Ніна, яка нині проживає у Великих Кринках, та Марія, з якою Михайло Дмитрович розділяє свій дім у Манжелії. Ювіляр може пишатися своєю великою родиною: 4-ма онуками та 5-ма правнуками.

Привітати шанованого ювіляра завітали поважні гості: Глобинський міський голова Станіслав Джусь, заступник начальника Кременчуцької районної військової адміністрації Артем Даценко, начальник відділу соціального захисту та охорони здоров’я Людмила Норенко, а також Манжеліївський сільський староста Анатолій Пшеничний. Вони принесли з собою букети осінніх квітів, святковий коровай, смачні гостинці та найщиріші побажання — міцного здоров’я, родинного затишку, довгих і щасливих років життя поруч із найріднішими людьми.

Життя Михайла Дмитровича — це яскравий приклад незламної гідності, сили духу та невичерпної любові до життя. Нехай кожен його день дарує турботу близьких, мир і спокій у домі, а тепло завжди зігріває його серце!